Под твою милость (благоутробие) прибегаем,
Богородице Дево.
Моления наша не презри во обстояниях.
Но от бед избави нас,
Едина Чистая, Едина Благословенная.
Молитва Божій Матері
Іісус Христос, проповідуючи Царство Небесне, одночасно зцілював людей від духовних та фізичних вад. Чудеса зцілення звершували також Його учні та апостоли. І не лише в силу їх прямої дії люди ставали здоровими. Для прикладу можна пригадати уривок з книги Діянь Апостольських, відомо, що навіть тінь апостола Петра зцілювала людей від хворостей. Перші християни зберігали частини одежі святих апостолів, платки, від яких звершувалися чудеса.
Ця благочестива традиція глибоко укорінилася в християнстві. В Церкві вшановуються не лише мощі святих, а й шанобливо ставляться до предметів, які їм належали за життя. Такий підхід базується на християнському вченні про матерію, як творіння Боже. Святі своїм благочестивим життям відкривали простір для дії Духа Святого не лише у своїй душі, а й навколо себе. Таким чином матеріальні предмети пронизуються благодаттю Божою і всі, хто з вірою доторкається до них, отримують допомогу.
В сьогоднішній день Свята Церква згадує подію, пов’язану з великою християнською святинею – поясом Божої Матері.
Наприкінці ІХ-го на початку Х-го століть Візантією правив імператор Лев Мудрий, названий ще філософом. Його дружина Зоя страждала важкою душевної хворобою. Одного разу уві сні імператриці було видіння, в якому вона сповіщалась, що отримає зцілення, як тільки доторкнеться до пояса Богородиці.
Імператор звернувся з проханням до Патріарха. Патріарх зняв печатку і відкрив ковчег, в якому зберігалася святиня: пояс Матері Божої виявився абсолютно цілим, непошкодженим від часу. Патріарх поклав пояс на хвору імператрицю, і вона одразу звільнилася від своєї недуги. Був відслужений урочистий подячний молебень Пресвятій Богородиці, а чесний Її пояс поклали назад в ковчег і запечатали печаттю.
З того часу спочатку Грецька, а потім і всі Слов’янські Православні Церкви кожного року згадує цю подію, вшановуючи велику святиню.
Згідно Передання, пояс Богородиця вручила апостолу Фомі після свого Успіння.
До V століття християнами він зберігався в Єрусалимі, коли імператором Аркадієм, сином Феодосія Молодшого, пояс було перенесено до Царьграду. Його було покладено в особливу скриню, запечатану хрисовулою імператора та покладено у Влахернській церкві. На печатці стояла дата – 31 серпня. Саме в цей день звершувалось вшанування святині. Після згаданого зцілення імператриці Зої свято отримало ще більшу урочистість.
Після падіння Константинополя у 1453 році, пояс Богоматері не втратився, а був розділений на декілька частин. Частина святині була привезена на гору Афон, де перебуває у Ватопедському монастирі. Інша частина потрапила до Грузії і знаходиться у Мингрелії, в Зугдиді, у спеціально побудованій Церкві.
В Києві, у Свято-Троїцькому Іонинському монастирі знаходиться маленька частина іншої святині – ризи Божої Матері. Вона була подарована монастирю представниками роду Абашидзе, відомого у Грузії (до цього роду належав і святитель Антоній (Абашидзе)). Святиня інкрустована в ікону Богородиці «Троєручиця», котра знаходиться Троїцької церкви.