Як Іона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі
Євангеліє від Матфея
Пророками називають святих, які, у натхненні Духу Святого, прорікали, тобто пророкували, майбутнє, особлива увага у пророцтвах приділялась завжди майбутньому приходу Спасителя у земний світу; пророки сповіщали волю Божу, навчали людей щирій вірі й творили різні знамення й чудеса. Одні з них проповідували тільки усно, а інші, крім того, залишили після себе священні книги, які написані ними, або їх послідовниками по вселянню Духа Святого.
Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять пророка Іони. Книга цього пророка входить до складу Біблії й містить пророцтва про долю ізраїльського народу, страждання Спасителя, запустіння Єрусалима, кончину світу. Крім пророцтв, у книзі Іони розказано, як він був посланий Господом до ніневітян із проповіддю про покаяння.
Жив святий пророк Іона у VIII столітті до Різдва Христового. Одного разу Господь повелів йому йти в язичницьке місто Ніневію, столицю Ассирійського царства, і сповістити жителів цього міста, що Господь знищить їх, якщо вони не покаються. Та Іона не хотів іти з проповіддю до ворогів народу ізраїльського і не послухався голосу Божого. Він сів на корабель, який відбував до іншої країни. Але раптом на морі піднялася сильна буря. Кораблю загрожувала загибель. Усіх, хто був на ньому, охопив жах. Налякані моряки дізналися, що причиною цієї бурі є непослух Іони, і кинули його в море, бажаючи цим зупинити гнів Божий.
І дійсно, буря стихла. З волі Божої пророка проковтнула величезна риба, яка в Біблії названа китом. Іона три дні і три ночі пробув у череві кита, молячись Богу про помилування. Тут Господь явив особливу Свою милість, Він зберіг неушкодженим непослуха у череві кита і помилував його.
На третій день кит викинув пророка живим на берег. (Триденне перебування пророка Іони у череві кита і чудесне спасіння його були прообразом триденної смерті і Воскресіння Христа Спасителя.)
Після цього Іона оговтався та пішов у Ніневію заради смиренного виконання волі Божої. Цілий день він ходив містом і проповідував усім, кажучи:
«Ще сорок днів, і Ніневію буде зруйновано!»
Мешканці з чистим серцем сприйняли його слова, пізнавши в них волю Божу. Вони, разом з царем, наклали на себе суворий піст, стали молитися і принесли каяття у своїх гріхах. Господь помилував їх не зважаючи на те, що обіцяв знешкодити народ.
Та Іона заремствував на таке милосердя Боже і навіть у відчаї просив собі смерті. Ймовірно, він гадав, що його вважатимуть лжепророком. Господь і цього разу врозумив Іону. Перед наметом, який Іона розкинув для себе поблизу Ніневії, за одну ніч виросла велика рослина і захищала його від сонячної спеки. Але наступного дня хробак підточив цю рослину, і вона всохла. Іона сумував за всохлою рослиною. Тоді Господь сказав йому:
«Ти жалкуєш за рослиною, над якою не трудився і якої не плекав. То хіба ж Я можу не пожаліти Ніневії, міста великого, в якому понад сто двадцять тисяч чоловік, не здатних розрізнити, де права, а де ліва рука, і безліч худоби?»
Оповідь випадку з пророком Іоною придбала особливе значення у поясненнях що до відношень між Богом і людиною. Саме через пророка Божого Іону людство дізналось, що любов Божа вища буває за Його рішуче слово і погрози. А самі погрози Божі існують перш за все заради нашого навернення і відмови від життя у гріхах. Іона став прообразом Христа і одночасно образом людини, яка може виправитись і стати на добрий шлях.
Справжність книги пророка Іони ніколи не заперечувалася, вона вважається канонічною й входить в усі списки Біблії. Підтвердження цьому: святий євангеліст Матфей (12, 38-41), апостол євангеліст Лука (11, 29-32), які цитують цю книгу і вважають її священною.