Християнство – не в мовчазному переконанні, а у величі справи.
Святий Ігнатій Богоносець
Одного разу апостоли сперечалися про те, хто з них більший. Іісус Христос, почувши, про що йде у них мова, покликав дитину і, обійнявши її, поставив посеред них і сказав: «Якщо не навернетеся і не будете як діти, не увійдете до Царства Небесного; хто умалиться як дитя це, той і більший в Царстві Небесному. І хто прйме таке дитя в ім’я Моє, той Мене прийме» (Мф. 18, 2-4; Мк. 9, 37).
Переказ говорить, що дитина, яку обійняв Іісус – це і є святий священномученик Ігнатій Богоносець, який був учнем Іоанна Богослова, потім єпископом Антіохійської церкви, і нарешті удостоївся прийняти за ім’я Іісуса Христа мученицький вінець. Пам’ять його звершується нині.
Святий Ігнатій був другим єпископом Антіохійським, наступником єпископа Євода, святого апостола від 70-ти.
Богоносцем він названий тому, що мав Ім’я Спасителя в своєму серці і невпинно Йому молився. Святий Ігнатій ревно і не жаліючи сил трудився на ниві Христовій. Йому належить введення за церковним богослужінням антифонного співу (на два хори). Під час гонінь він укріплював душі своєї пастви і сам горів бажанням постраждати за Христа.
У 106 році імператор Траян (98 – 117), з нагоди перемоги над скіфами, наказав повсюдно приносити жертви язичницьким богам, а християн, що відмовляються поклонитися ідолам, вбивати.
Під час походу проти вірмен і парфян в 107 році імператор проходив через Антіохію. Тут йому донесли, що єпископ Ігнатій відкрито сповідує Христа, учить зневажати багатство, вести добродійне життя, берегти дівство. В цей час святитель Ігнатій добровільно з’явився до імператора, щоб відвернути гоніння на антіохійських християн. Настійливі прохання імператора Траяна принести жертву язичницьким ідолам були рішуче знехтувані святим Ігнатієм. Тоді імператор вирішив віддати його на поживу звірам в Римі. Святитель Ігнатій з радістю прийняв ухвалений йому вирок. Його готовність до мученицького подвигу засвідчена очевидцями, що супроводжували святого Ігнатія з Антіохії до Риму.
На шляху до Риму корабель, що відплив з Селевкії, зупинився в Смирні, де святий Ігнатій зустрівся зі своїм другом – єпископом Полікарпом Смірнським. З інших міст і сіл до святого Ігнатія стікалися священнослужителі і віруючі. Святитель Ігнатій перестерігав всіх не боятися смерті і не сумувати за ним. У своєму посланні до римських християн від 24 серпня 107 року він просив їх сприяти йому молитвами, просити Бога укріпити його в майбутньому мученицькому подвизі за Христа:
“Його шукаю, за нас померлого, Його бажаю, за нас воскреслого… Моя любов розіпнулася, і немає в мені вогню, люблячого матеріальне, але вода жива і говорить в мені, зсередини говорить мені: “Йди до Отця””.
Із Смирни святий Ігнатій прибув в Троаду. Тут його застала радісна звістка про припинення гонінь на християн в Антіохії. З Троади святий Ігнатій відплив до Неаполя (до Македонії) і потім у Філіппи.
По дорозі до Риму святий Ігнатій відвідував храми, виголошував повчання. Тоді ж він написав ще шість послань: ефесянам, магнезійцям, траллійцям, філадельфійцям, до єпископа Смірнському Полікарпа. Всі ці послання збереглися і дійшли до наших днів.
Римські християни зустріли святого Ігнатія з великою радістю і глибокою скорботою. Деякі з них сподівалися умовити народ відмовитися від кривавого видовища, але святитель Ігнатій благав не робити цього. Преклонивши коліна, він молився разом зі всіма віруючими про Церкву, про любов між християнами і про припинення гонінь на них.
В день язичницького свята, 20 грудня, святого Ігнатія вивели на арену цирку, і він звернувся до народу: “Римські мужі, ви знаєте, що я осуджений на смерть не через лиходійство, а заради Єдиного мого Бога, любов’ю до Якого я обійнятий і до Якого прагну. Я Його пшениця і буду змелений зубами звірів, щоб бути Йому чистим хлібом”. Одразу ж після цього були випущені леви. Переказ оповідає, що, йдучи на страту, святий Ігнатій невпинно повторював Ім’я Іісуса Христа. Коли його запитали, чому він це робить, святий Ігнатій відповів, що носить це Ім’я в своєму серці, “а Хто відображений в моєму серці, Того я вустами сповідую”. Коли святий був розтерзаний, виявилося, що серце його залишилося цілим. Розрізаючи серце, язичники побачили на внутрішніх сторонах його золотий напис:
“Іісус Христос”. У ніч після страти святитель Ігнатій з’явився багатьом віруючим уві сні, щоб їх утішити, а деякі бачили його таким, що молиться.
Почувши про велику мужність святителя, Траян пошкодував про його страту і припинив гоніння на християн.
Мощі святого Ігнатія були перенесені в Антіохію, а згодом зі славою повернені і встановлені в церкві в ім’я священномученика Климента, папи римського (91 – 100).
Священномученик Ігнатій Богоносець є одним з найшанованіших святих Православної Церкви. Мученик перших віків християнства, він уособлює собою мужнього християнина, який, вражений любов’ю Божою, готовий був терпіти будь-які страждання, аби лише з’єднатися зі своїи Творцем.