«Цей день, який створив Господь, радіймо й веселімося сьогодні! Пасха, Господня Пасха! Від смерті до життя і від землі на Небо Христос Бог нас провів, співаючи переможну пісню!»
(Піснеспів свята)
***
Православна Церква святкує Великдень, або – Пасху.
Цю назву головне християнське свято успадкувало від стародавнього єврейського, що було встановлене на честь виходу євреїв з Єгипту та визволення з єгипетського рабства.
Саме слово «Пасха», або «Пейсах», має івритське коріння та перекладається як «обійти», «обминути» або «пройти повз щось».
Як розповідає нам священна історія, коли Господь покарав Єгипет загибеллю усіх єгипетських хлопчиків-первістків, ангел смерті проходив повз ті дома, двері яких було покроплено кров’ю жертовних ягнят. Саме прадавнє святкування юдейського пейсаху було пов’язане із жертвоприношенням – юдеї заколювали молоде ягня, що не має ніяких вад. Потім, згідно з приписами закону, запікали його, не ламаючи кісток.
Друга складова – це проходження народу Божого через Червоне море і визволення його від ярма фараона.
Христос Своєю Хресною смертю та Воскресінням дарував нам Нову Пасху.
Так само, як жертовне ягня, Він не мав у Собі ніякої вади чи гріха. Так само Його Пречиста Кров, яку ми отримуємо під час Причастя, рятує нас для Вічності, як колись – кров жертовних ягнят рятувала первістків від загибелі. Так само, як колись народ Божий, Господь проходить крізь обойми пекла, наче через море, яке не має влади Його втримати.
І, зрештою, Він перемагає владу найстрашнішого від фараонів – смерті, роблячи кожного віруючого в Нього причасником цієї перемоги, а саму смерть – всього лише тимчасовим сном перед загальним Воскресінням.
Тому не дарма в українській мові це Свято зі Свят та Торжество із Торжеств отримало ще одну назву – Великдень, Великий День Перемоги Христа над смертю, від влади якої тепер визволено кожну віруючу душу.
***
Пасха Христова, Воскресіння із мертвих Господа нашого Ісуса Христа – це найбільша подія, яка відбулася на землі. Це найбільше свято у церковному календарі. І кожна людина – віруюча і навіть невіруюча – відчуває це свято. Тому що в Пасхальну ніч людина нібито передчуває те, що на неї чекає в раю.
Через те й не спиться нікому цієї ночі — до храму приходять майже всі, хто лише може прийти. Адже для кожної віруючої людини це свято, дійсно, є основою нашого життя.и
Апостол Павел говорить, що якщо Христос не воскрес, то наша віра є для нас марною. Але Христос воскрес! Він — як Перший, а за ним обов’язково воскреснуть усі, хто вірить у Христа Спасителя.
Господь подолав смерть, Господь подолав диявола, Господь подолав усе, що пов’язано з гріхом. Тому для кожної людини відкриті двері до вічності. Тому людина й радіє в Пасхальну ніч, і в простих словах «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!» передає все, чим живе наше серце, що є надією і основою нашого релігійного життя.
***
У ці святі дні хотілося б привітати всіх з цією радісною подією, побажати, щоб Христос воскрес у душі кожної людини.
Ми маємо пам’ятати, що Пасха Христова — не просто історична подія, яку ми відзначаємо, це подія, яка стосується кожного, хто живе на цій землі. Адже Господь воскрес для всіх.
У слові Іоанна Златоуста на Пасху Господню зазначалося, що Спаситель чекає всіх. І тих, хто може прийти раніше, й тих, хто може прийти упродовж дня, чи, можливо, за хвилину до того важливого моменту, коли Господь закликає. Ми повинні бути готові, щоб із чистим серцем почути цей заклик Христа Спасителя.
Для нашого народу ця Пасха – особлива: заклик воскреслого Христа про те, щоб кожен з нас усвідомив відповідальність за майбутнє своєї Вітчизни, за майбутнє своєї віри, за майбутнє того, що ми звемо «спокій та злагода».
Мабуть, слова апостола Павла звучать сьогодні особливо актуально. У посланні до ефесян апостол говорив: «Усякі роздратування, лютість, гнів і лихослів’я зі всякою злобою нехай будуть знищенні в вас. А будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам».
Взагалі для віруючої людини в основі життя і світогляду є саме воскреслий із мертвих Христос Спаситель.
Однак Воскресіння – це той шлях, що обов’язково веде через якісь спокуси, переживання. Тому що, як сказав один письменник, до печери Гефсиманської, де воскрес Христос, ведуть дуже багато доріг, але всі вони обов’язково перетинаються на Голгофі.
Й завжди Воскресіння Христове – це свято радості, що наступає після того, як ми пережили хресні страждання Христа Спасителя.
Тож нехай воскреслий із мертвих Господь наш Іісус Христос дає нам всім силу прощати, силу примиритися, силу подолати всяке зло у серці! Якщо ми зможемо подолати ненависть і розбрат у своєму серці, то обов’язково і в нашому суспільстві возсіяє перемога воскреслого Христа Спасителя.
Протодиякон Микола Лисенко
Митрополит Антоній (Паканич)
За матеріалами сайту: Православіє в Україні