Ті, хто вінчалися тут мечами за Господа нашого, ніби у вінцях своїх восторжествують там перемогу, тому що тіла їх посміялися вогню мучителів
Преподобний Єфрем Сирін
Невеликого мотиву буває досить, щоб запалити магометан проти християн, але в даному випадку, без жодного мотиву, лише пастирськими своїми чеснотами порушив ненависть мусульманського населення добрий і Богобоязнений пастир.
Турки обмовили Захарія, єпископа Коринфського, в таємному листуванні з франками, яких нібито закликав святитель до Коринфа й обіцяв допомогти їм заволодіти містом. Мусульмани з люттю накинулися на християнського єпископа і, побивши, закутого в ланцюзі відвели на суд. Суддя без допиту запропонував святителю Захарі прийняти іслам.
– Бережи мене Бог від такого безумства! – відповів єпископ, – Боже збав, щоб я відрікся від Господа мого Іісуса Христа, Бога Істинного! Ні, я вірю в Нього, Бога Всемогутнього, Творця всього світу, і готовий пролити кров мою за святе ім’я Його!
Коли почув таку відповідь, суддя наказав жорстоко бити його. Потім сповідувача Христового заточили у в’язницю, де магометани-фанатики не припиняли тортур мученика. Але терпіння мученика виявилося вище за жорстокість магометанських мучителів. У третю неділю після Хрестопоклонного тижня у 1684 році священномученик Захарія прийняв мученицьку кончину.