Преподобний Ісаак Сиріна, у Сполеті італійському

Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їхніх.
Псалтир

Преподобний Ісаак Сирін жив у середині VI століття. Він прийшов в італійське місто Сполето з Сирії. Преподобний попросив дозвіл у паламарів залишитися в храмі й молився в ньому дві з половиною доби. Один із паламарів почав дорікати преподобному в лицемірстві й ударив його по щоці, за що в ту саму мить був покараний Господом. Біс повалив його до ніг святого і закричав: “Ісаак мене вижене!” Тільки-но преподобний Ісаак схилився над паламарем, нечистий дух одразу вийшов.

Звістка про це швидко розлетілася містом. До преподобного почали приходити люди, пропонуючи допомогу і кошти для облаштування монастиря. Але покірний чернець відмовився від усього, вийшов з міста й оселився в усамітненому місці, де збудував собі маленьку келію. Біля подвижника поступово збиралися учні. Так утворився монастир. Коли учні запитували старця, чому він відмовляється від пожертвувань, той відповідав: “Чернець, який здобув статки, вже не чернець”.

Преподобний особливо прагнув прищепити своїм учням безкорисливість і працьовитість, забороняючи користуватися плодами чужої праці. Він говорив:

“Я знаю брата, який, коли жав на полі й хотів з’їсти пшеничний колос, завжди питав господаря: чи можна? Так чоловік оберігався від неправедного здобутку, який зазвичай починається з малого й непомітно доводить людину до великого зловживання”.

Преподобний Ісаак мав дар прозорливості. Про це розповідає святитель Григорій Двоєслов, Папа Римський  у праці “Співбесіда про життя і чудеса італійських отців”. Якось преподобний велів увечері винести в монастирський сад усі землеробські знаряддя. Вранці, сказавши, щоб приготували побільше їжі, відвів братію в сад. Коли вони прийшли, то побачили стільки працюючих людей, скільки було знарядь. Виявилося, що це були злодії, котрі прийшли вночі за плодами. Але Бог змінив їхній злий намір і повернув до праці. Злодіїв нагодували й відпустили, забезпечивши їжею.

Іншим разом прийшли до преподобного Ісаака чужоземці в старому дранті й попросили одягу, щоб прикрити свою наготу. Ці люди вдалися до обману, щоб скористатися добротою святого, який ніколи не відмовляв у допомозі. Преподобний зрозумів обман і, духом дізнавшись, що ці люди залишили свій справжній, дорогий одяг у дуплі дерева, послав туди ченця, який приніс мандрівникам їхній власний одяг. Таким чином преподобний викрив обман.

Старець повчав, що легка нажива – неправда, обман відучує людину від благотворної працьовитості, привчає до неробства, яке є матір’ю всіх вад і веде людину до погибелі.

Помер преподобний Ісаак у 550 році.

Цього святого слід відрізняти від іншого подвижника, преподобного Ісаака Сиріна, єпископа Ніневійського, який жив у VII столітті (день пам’яті 28 січня).

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.