О, Всеоспівана Мати, що народила за всіх святих Святішого Сина, \\ нинішній прийми наш дарунок, від всяких напастей визволи всіх \\ та майбутньої позбав муки тих, хто через тебе співає Хвалу Богу.
Головна мета посту – покаяння. Але що це таке? Ось як визначає покаяння преподобний Іоанн Лествичник, пам’яті якого присвячено цей тиждень:
«…Покаяння – це наше повернення до Бога; оновлення нашого хрещення; це подвиг, що звершується заради оновлення союзу з Богом, це – наша обітниця змінити своє життя… Це час, коли ми можемо навчитися смиренню – тобто миру з Богом, з самим собою та з усім створінням…
Покаяння народжується від надії та рішучої відмови від відчаю. Той, хто кається – це засуджений, який заслуговує на вирок, але йде з-під варти без сорому, тому що покаяння – це примирення з Богом. Досягається воно через достойне життя, через війну з гріхами, які ми скоїли в минулому.
…Покаяння – це очищення нашої совісті. Покаяння – це готовність без слова нарікання і в преображенні любов’ю, понести будь-яку печаль і будь-який біль…»
***
У суботу 5-го тижня Великого посту (цього року це 4 квітня) православні християни мають звичай з особливою шаною прославляти Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж Суботи акафіста.
Історія цього святкування, встановленого у ХІ столітті, сягає 626 року – саме тоді спільна армія скіфів та сарацинів підступила під стіни столиці Візантії. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Діви Марії, до Якої в молитвах полинуло населення міста – адже недарма ще рівноапостольний Костянтин, засновуючи нову столицю, доручив її молитовному захисту Пречистої.
Таке ж молитовне заступництво повторювалось і в інші роки – зокрема в 677, 717 та 860, і це – лише крапля в морі серед тих численних випадків, коли Божа Мати рятувала не лише окремі людські душі, а й цілі міста.
На утрені, яку зазвичай звершують ввечері в п’ятницю (нині це 3-го квітня), у храмах співається Акафіст Божій Матері. В ньому прославляються всі події земного життя Святої Марії, через які Господь визволив людство від рабства гріха.
Слово «акафіст» означає молитву, яка співається або читається стоячи. Він складається з 24-х гімнів, присвячених Пречистій та наповнених проханнями до Неї про допомогу. За думкою дослідників, акафіст було складено в VII столітті дияконом Великої Константинопольської Церкви – цебто Софії, Георгієм Пісідійським.
Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками.
Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя.
Згадуючи про все це, віруючі люди з особливою любов’ю моляться до Святої Марії такими словами:
О, Всеоспівана Мати, що народила за всіх святих Святішого Сина, \\ нинішній прийми наш дарунок, від всяких напастей визволи всіх \\ та майбутньої позбав муки тих, хто через тебе співає Хвалу Богу.
***
Тримаймо піст — наче той воїн, який охороняє периметр власної душі від нападу ворожих пристрастей. Нехай завжди напоготові буде зброя – молитва, і не забуваймо цими днями підносити її не лише за свою душу, а й за всю нашу Вітчизну:
Господи! Благослови Країну нашу та її народ! Даруй мудрість і совість нашій владі, праведність і мужність нашому війську. Прийми наш піст та приведи людей Твоїх до щиросердного покаяння! Почуй наші молитви і зітхання та поверни на землю нашу благословенний мир. Онови в серцях наших Твою заповідь любити одне одного, і нехай цією любов’ю переможемо ми будь-яке зло – зовні та в середині нас. Амінь!
Протодиякон Микола Лисенко
За матеріалами сайту: Православіє в Україні