Страсна П’ятниця, день, в який Господь наш Іісус Христос пройшов через неправедне засудження, приниження, страшні тортури і знущання, Розп’яття та Страждання на Хресті, і, зрештою, через смерть на ньому за кожного з нас.
Страсні Євангелія:
- Прощальна бесіда Спасителя з учнями і Його первосвященницька молитва за них: Ін. 13:31-38, 14-17, 1-26.
- Взяття Спасителя в саду Гефсиманському; Господь у первосвященика Анни: Ін. 18:1-28.
- Спаситель у первосвященика Каяфи і зречення Петра: Мф. 26:57-75.
- Господь на суді у Пилата: Ін. 18:28-40, 19:1-16.
- Розпач Іуди, нові страждання Господа у Пилата і засудження Його на розп’яття: Мф. 27:3-32.
- Ведення Господа на Голгофу і Його хресні страждання: Мк. 15:16-32.
- Продовження розповіді про хресні страждання Господа, чудесні знамення, що супроводжували Його смерть: Мф. 27:34-54.
- Молитва Спасителя на хресті і каяття розсудливого розбійника: Лк. 23:32-49.
- Слова Господа з хреста до Богородиці і апостола Іоанна; оповідь про смерть Спасителя і прободіння списом: Ін. 19:25-37.
- Зняття тіла Господа з хреста: Мк. 15:43-47.
- Участь Никодима і Йосипа в похованні Спасителя: Ін. 19:38-42.
- Варта і камінь біля гробу Спасителя: Мф. 27:62-66.
Євангелія з чина Святих і спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа
1. Євангеліє
Від Іоанна святого Євангелія читання.
- Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
- Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
- Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами!
- Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
- Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!
- Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
- По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
- А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти?
- Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
- Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу?
- За Тебе я душу свою покладу!
- Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою?
- Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене…
- Нехай серце вам не тривожиться!
Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! - Багато осель у домі Мого Отця;
а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? - А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
- А куди Я йду дорогу ви знаєте.
- Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш;
як же можемо знати дорогу? - Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя.
До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. - Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця.
Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. - Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
- Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене?
Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? - Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені?
Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. - Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені!
Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. - Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
- І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
- Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
- Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
- І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
- Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його.
Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. - Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
- Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
- Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
- Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене.
А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об́явлюсь йому Сам. - Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об́явитися маєш, а не світові?
- Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
- Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів.
А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. - Говорив це Я вам, бувши з вами.
- Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім́я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
- Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!
Я даю вам не так, як дає світ.
Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! - Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас.
Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. - І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
- Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
- та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю.
Уставайте, ходім звідсіля!
- Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.
- Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
- Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
- Перебувайте в Мені, а Я в вас!
Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. - Я Виноградина, ви галуззя!
Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. - Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне.
І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять. - Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
- Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
- Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас.
Перебувайте в любові Моїй! - Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
- Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
- Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
- Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
- Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
- Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить.
А вас назвав друзями Я, бо Я вам об́явив усе те, що почув від Мого Отця. - Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
- Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
- Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
- Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би.
А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. - Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого.
Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть;
як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. - Але все це робитимуть вам за Ім́я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
- Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
- Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
- Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха.
Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. - Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
- А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
- Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
- Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
- Вас виженуть із синагог.
Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! - А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
- Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година.
Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був. - Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
- Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
- Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас.
А коли Я піду, то пошлю вам Його. - А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
- тож про гріх, що не вірують у Мене;
- а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
- а про суд, що засуджений князь цього світу.
- Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
- А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
- Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
- Усе, що має Отець, то Моє;
через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить. - Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
- А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?…
- Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром?
Про що каже, не знаємо… - Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
- Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти.
Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість! - Журиться жінка, що родить, бо настала година її.
Як дитинку ж породить вона, то вже не пам́ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ… - Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
- Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте.
Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам. - Не просили ви досі нічого в Ім́я Моє.
Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. - Оце все Я в притчах до вас говорив.
Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам. - Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
- бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
- Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов.
І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. - Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
- Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав.
Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога! - Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
- Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете…
Та не Сам Я, бо зо Мною Отець! - Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені.
Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
- По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
- бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
- Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
- Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
- І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
- Я Ім́я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав.
Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. - Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
- бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
- Я благаю за них.
Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! - Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
- І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе.
Святий Отче, заховай в Ім́я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! - Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
- Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
- Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
- Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
- Не від світу вони, як і Я не від світу.
- Освяти Ти їх правдою!
Твоє слово то правда. - Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
- А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
- Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
- щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
- А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
- Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
- Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
- Отче Праведний!
Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я.
І пізнали вони, що послав Мене Ти. - Я ж Ім́я Твоє їм об́явив й об́являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!…
- Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2. Євангеліє
Від Іоанна святого Євангелія читання.
- Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
- Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
- Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
- А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
- Йому відповіли: Ісуса Назарянина.
Він говорить до них: Це Я…
А стояв із ними й Юда, що видав Його. - І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали…
- І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте?
Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. - Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я…
Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, - щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
- Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому.
А рабу на ім́я було Малх. - Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча!
Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? - Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв́язали Його,
- і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
- Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
- А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом.
Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. - А Петро за ворітьми стояв.
Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. - І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?
Той відказує: Ні! - А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод.
І Петро стояв із ними та грівся. - А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
- Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав.
Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. - Чого ти питаєш Мене?
Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив.
Отже, знають вони, про що Я говорив. - А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
- Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле;
коли ж добре, за що Мене б́єш? - І відіслав Його Анна зв́язаним первосвященикові Кайяфі.
- А Симон Петро стояв, гріючись.
І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його?
Він відрікся й сказав: Ні! - Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
- І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї…
- А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій.
Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
3. Євангеліє
Від Матфія святого Євангелія читання.
- А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
- Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
- А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
- і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило.
Аж ось накінець з́явилися двоє, - і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
- Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
- Ісус же мовчав.
І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? - Промовляє до нього Ісус: Ти сказав…
А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! - Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив!
Нащо нам іще свідки потрібні?
Ось ви чули тепер Його богозневагу! - Як вам іздається?
Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти! - Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
- і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?…
- А Петро перед домом сидів на подвір́ї.
І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином! - А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш…
- А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
- І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!…
- Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
- Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка!
І заспівав півень хвилі тієї… - І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
І, вийшовши звідти, він гірко заплакав…
4. Євангеліє
Від Іоанна святого Євангелія читання.
- А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій.
Був же ранок.
Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. - Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
- Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
- А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його.
Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, - щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
- Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
- Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
- Пилат відповів: Чи ж юдеянин я?
Твій народ та первосвященики мені Тебе видали.
Що таке Ти вчинив? - Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього.
Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям.
Та тепер Моє Царство не звідси… - Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар?
Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я.
Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду.
І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. - Говорить до Нього Пилат: Що є правда?
І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. - Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху.
Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? - Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву!
А Варавва був злочинець.
- От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
- Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
- і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
І били по щоках Його… - Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
- І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі.
А Пилат до них каже: Оце Чоловік! - Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни!
Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! - Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
- Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
- і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти?
Та Ісус йому відповіді не подав. - І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене?
Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп́ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити? - Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було;
тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав… - Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти!
Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві. - Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
- Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої.
І він каже юдеям: Ось ваш Цар! - Та вони закричали: Геть, геть із Ним!
Розіпни Його!
Пилат каже до них: Царя вашого маю розп́ясти?
Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! - Ось тоді він їм видав Його, щоб розп́ясти…
І взяли Ісуса й повели…
5. Євангеліє
Від Матфія святого Євангелія читання.
- Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
- та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши.
Вони ж відказали: А нам що до того?
Дивись собі сам… - І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився…
- А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
- А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
- чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
- Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
- і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
- Ісус же став перед намісником.
І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
Ісус же йому відказав: Ти кажеш. - Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
- Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
- А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
- Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в́язня одного, котрого хотіли вони.
- Був тоді в́язень відомий, що звався Варавва.
- І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
- Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
- Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього…
- А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
- Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?
Вони ж відказали: Варавву. - Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?
Усі закричали: Нехай розп́ятий буде!… - А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив?
Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп́ятий буде! - І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його!
Самі ви побачите… - А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!…
- Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп́ятий був.
- Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
- І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
- І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його.
І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! - І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били…
- А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його.
І повели Його на розп́яття. - А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
6. Євангеліє
Від Марка святого Євангелія читання.
- Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
- І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
- І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
- І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього.
І навколішки кидалися та вклонялись Йому… - І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його.
І Його повели, щоб розп́ясти Його. - І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
- І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
- І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
- І Його розп́яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
- Була ж третя година, як Його розп́яли.
- І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
- Тоді розп́ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
- І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
- А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак!
Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, - зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
- Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
- Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували.
Навіть ті, що разом із Ним були розп́яті, насміхалися з Нього…
7. Євангеліє
Від Матфія святого Євангелія читання.
- І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
- дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
- А розп́явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
- І, посідавши, стерегли Його там.
- І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
- Тоді розп́ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
- А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
- і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе!
Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! - Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
- Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! - Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому.
Бо Він говорив: Я Син Божий… - Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп́яті.
- А від години шостої аж до години дев́ятої темрява сталась по цілій землі!
- А коло години дев́ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані?
цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?… - Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
- А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
- Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
- А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав…
- І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
- і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
- а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із́явились.
- А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
8. Євангеліє
Від Луки святого Євангелія читання.
- І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
- А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп́яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
- Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!…
А як Його одіж ділили, то кидали жереба. - А люди стояли й дивились…
Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець! - І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
- і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
- Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
- А один із розп́ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос?
То спаси Себе й нас! - Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
- Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
- І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
- І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
- Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев́ятої…
- І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє…
- І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!
І це прорікши, Він духа віддав… - Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
- І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався…
- Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це…
9. Євангеліє
Від Іоанна святого Євангелія читання.
- Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
- Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
- Потім каже до учня: Оце мати твоя!
І з тієї години той учень узяв її до себе. - Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
- Тут стояла посудина, повна оцту.
Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. - А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!…
І, голову схиливши, віддав Свого духа… - Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп́ятим, і зняти.
- Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп́ятий з Ним був.
- Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
- та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
- І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його;
і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. - о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
- І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
10. Євангеліє
Від Марка святого Євангелія читання.
- прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
- А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти.
І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп́ятий помер. - І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
- А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений.
І каменя привалив до могильних дверей. - Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
11. Євангеліє
Від Марка святого Євангелія читання.
- Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти.
І дозволив Пилат.
Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. - Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
- Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
- На тім місці, де Він був розп́ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
- Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
12. Євангеліє
Від Матфія святого Євангелія читання.
- А наступного дня, що за п́ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
- і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
- Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес!
І буде остання обмана гірша за першу… - Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
- І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.