Блаженніший Митрополит Володимир: По-перше, треба любити Бога, любити молитися та любити відвідувати храм. Бо головне служіння священнослужителя – це молитва – молитва церковна і молитва домашня.
Священик поставляється, перш за все, для звершування богослужінь, тому-то кандидат і повинен мати до цього і бажання, і багаторічну звичку.
По-друге, треба мати богословську освіту. Часи, коли не вистачало духовенства та духовних навчальних закладів минають. Тому, для людини, яка бажає присвятити своє життя служінню Богові, необхідно закінчити курс духовної семінарії.
По-трете, якщо бажання прийняти сан з’явилося у зрілому віці, треба звернути увагу на відповідність кандидата вимогам канонічних правил. Наприклад, згідно одного з них, кандидат до священства може бути одружений лише один раз, мати дружину, що теж за ним першим браком.
Обираючи кандидата, треба приділити увагу життю ставленика, щоб він, як говорять правила, мав „добре свідчення” про себе, навіть, від зовніх.
Але хочу сказати разом з апостолом, що „хто єпископства (або священства) бажає – добра бажає”, бо як каже Господь “жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє” (Лк. 10, 2).