Блаженніший Митрополит Володимир: Господь не сказав „неможливо”.
Він сказав, що „важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже” (Лк. 18, 24-25).
Ці слова здивували і приголомшили учнів. Вони, як і більшість людей, вважали, що багатство та забезпечене життя є благословенням від Бога. І тоді апостоли риторично запитали: „То хто ж може спастися?” і почули у відповідь: „Неможливе людям, можливе Богові” (Лк. 18, 27).
До того ж, думка про вушко голки є не тільки вдалим влучним виразом. Таку назву мали одні з воріт до Єрусалиму. Крізь них мали потрапити до міста ті, хто затримався у дорозі до півночі. Ці ворота були настільки вузькими, що ними могла пройти лише людина без зброї та інших речей.
Можливо Господь навмисно так сказав апостолам, натякаючи, що багатство на шляху до Царства Божого не тільки не допомагає, але може й зашкодити.
А щоб воно не стало тягарем, необхідно його не тільки сприймати як дар Божий та Його милість. Треба брати приклад з Господа, який дав нам все необхідне, та щедро подавати тим, хто потребує нашої допомоги. І тоді ми матимемо надію в день останнього суду почути від Спасителя: „Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу; бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; жадав пити, і ви напоїли Мене; був странником, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягнули Мене; в темниці був, і ви прийшли до Мене” (Мф. 25, 34-36).
Чи не до тих, хто мав чим поділитися (тобто багатих), це звернення?