Святі, палаючи любов’ю до Господа і підносячи священні пісні, навіть не відчували скорботи, а цілковито віддавались молитві.
Святитель Іоанн Златоуст
Сьогодні Православна Церква вшановує память великого подвижника та догідника Божого – преподобного Даниїла Стовпника. Преподобний Даниїл Стовпник, сиріянин за походженням із околиць Самосати, син благочестивих батьків, був першим учнем преподобного Симеона Стовпника.
Мати його, будучи безплідною, в жалі серця вийшла одного разу опівночі з будинку свого, і, здійнявши руки до неба, зі сльозами молилася Богу про зцілення її від безпліддя. Після повернення додому, вона уві сні побачила два світильника, малий і великий, які знаменували майбутню славу того, хто мав народитися по її молитвах.
До п’яти років після народження Даниїл не мав імені, так як батьки, одержавши його по особливій милості Божій, хотіли, щоб він і ім’я мав від Бога. П’ять років минуло немовляті; батьки привели його в сусідній монастир і просили ігумена наректи їх сину ім’я. Ігумен сказав, що тим ім’ям личить назвати немовля, яке відкриє сам Бог. Дивлячись на немовля, ігумен велів дати книгу з престолу і, відкривши її, знайшов слова пророка Даниїла і нарік немовля Даниїлом.
По велінню серця свого Даниїло в віці 12 років таємно від батьків залишив світ і прийняв чернечий постриг в одній з обителей своєї батьківщини. Із старанністю і терпінням Даниїл ніс послух. Ігумен, маючи потребу відлучиться в Антіохию по церковним потребам, узяв з собою і Даниїла. На шляху вони відвідали преподобного Симеона Стовпника, який, побачивши Даниїла і прозріваючи майбутні його подвиги, сказав йому: “Мужайся, чадо, і нехай зміцниться серце твоє, багато звершиш праць заради Христа, який тобі буде у всьому Помічником”.
Прийнявши від святого Симеона Стовпника благословення, Даниїл переселився в межі Візантії, до Анапи подвизався подвигами благочестя в одній печері.
Після дев’ятирічного перебування в затворі преподобний Даниїл отримав бачення: він побачив перед собою стовп, який висотою перевершував хмари і на верху стовпа преподобного Симеона і з ним двох юнаків та почув голос з висоти стовпа: “Зійди сюди Даниїл”. “Як зійти мені на таку висоту?”, – відповів Даниїл. Тоді преподобний Сімеон звелів юнакам підняти Даниїла. Вони поставили його перед Симеоном, який обійняв Даниїла і сказав: «Мужайся Даниїл і стій прямо».
Це бачення провіщало, що Даниїл стане наслідувати своїм подвигом Симеону. В той же час прийшов з Антіохії Сергій, учень преподобного Симеона Стовпника, і дав кукіль Даниїлу, що також було знаком для нього наслідувати Симеону. Бог в баченні вказав Даниїлу і місце для стовпа, на якому він трудитиметься. Преподобний звів собі стовп, на якому перебував 33 роки і зазнав усіх диявольських спокус.
Слава про подвиги і чудеса Даниїла привертала до нього звідусіль людей, греків, римлян і варварів, простолюдинів і царів. Усі приходили до нього як до Ангела Божого, і віддаляючись від нього, закликали його в молитвах на допомогу. Імператор Лев настільки любив і поважав великого духівника, який прикрашав собою його царювання, що багато разів приїзджав до нього, просячи його молитов, благословення і утіхи. Патріарх Геннадій сам піднявся на стовп Даниїла і висвятив його на пресвітера.
Досягнувши в своїх великих подвигах глибокої старості, преподобний Даниїл, заповідавши учням своїм смирення, слухняність, піст, убогість і якнайбільше любов, помер 80 років від народження, у 489 році, смертю праведника. Чудотворні мощі його були встановлені при стовпі, на якому трудився він і при якому згодом була зведена, старанністю царя, церква в ім’я преподобного Симеона Стовпника.
У IX столітті Іосиф Піснеписець і Феодор Студит написали на день святого Даниїла Стовпника деякі піснеспіви, які нині виконуються Церквою.