“Дасть бо ся ему благодать Божия не токмо почитати, но протолковати… якоже ничтоже ся его не утаит божественных писаний”
“Житіє і терпіння Авраамія”
В глибинах історії нашого народу можна знайти багато цікавих сторінок, які показують нам складний шлях подвижників Церкви і людей, які присвятили своє життя служінню Богу. Перегортаючи літописні сторінки і житія перших святих Русі, не можна оминути дуже своєрідне і цікавив витвір давньоруської літератури “Житіє і терпіння преподобного отця нашого Авраамія…”. Цей твір присвячений святому Авраамію Смоленському. Можна багато розповісти про цю давньоруську книгу, але краще пригадати людину, житія якої описує один з його учнів.
Преподобний Авраамій народився в благочестивій християнській родині. З дитинства він любив ходити до церкви і читати духовну літературу. Жага до знань і та духовне просвітлення дали можливість Авраамію стати на шлях служіння Господу. Після смерті батьків він роздає своє майно бідним.
В своїх молитвах Авраамій звертається до Бога просячи вказати йому шлях до порятунку. І його молитви були почуті. По промислу Божию святий прийшов до Богородицькому монастирі, що знаходився в 6 верстах від Смоленська. Тут він, виконуючи послух, вивчав Священне писання, житія святих, щодня служив літургію, розмовляв з парафіянами.
Люди приходили до нього почути слово Боже та зверталися за порадою; його любили за доброту і лагідний характер. Авраамій багато часу і сил віддає вивченню трудів отців церкви та складає власну бібліотеку, “списа ово своєю рукою, ово багатьма переписувачі”.
Найбільше вплинули на становлення преподобного Іоанн Златоуст і Єфрем Сирин, які були його улюбленим духовними вчителями. Багатьом людям допоміг своєю порадою і добрим словом Авраамій. Преподобний прожив в обителі більше 30 років, але на його долю випало багато випробувань, які змусили його піти в інший монастир. Його обвинуватили в єресі, заборонили служити в церкві, навіть розмовляти з парафіянами.
Але дуже часто люди розуміють свої помилки лише коли трапляється біда. На смоленський край найшла велика посуха, що тривала дуже довго. Загроза голоду і втрати врожаю змусили людей зрозуміти, що вони скривдили людину Божу.
Єпископ Ігнатій звернувся по допомогу до Авраамія і святий звертається в своїх молитва до Бога, благаючи допомогти своїй рідній землі. Молитви преподобного були почуті і смоленську землю оросили довгоочікувані дощі. Згодом, коли недалеко від Смоленська був відкритий монастир на честь Положення чесної різи Пресвятої Богородиці, Авраамій став настоятелем нової обителі.
Звичайно найцікавіши моменти житія святого ви знайдете, якщо познайомитесь власноруч з цією яскравою особистістю давньої Русі. Тому що він хотів, щоб люди читали і прагнули нових знань. Традиції, закладені Авраамієм Смоленським та його учнями, впливали на духовне життя Русі протягом тривалого часу, характеризуючи високий рівень розвитку домонгольської усної і письмової культури. А сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Авраамія Смоленького, вірногого сина руської землі.