Яко венцем Богосветлым украшается град Херсон, пречестною и чудотворною Твоею иконою, Владычице…
Тропар Касперівській іконі Божої Матері
Як писав про Богородицю Григорій Неокесарійський:
«…Істинно в Пресвятій Діві вражає нас не тільки непорочна і чиста ліпота тілесна, але особлива досконалість Її душі. І чи може бути інакше, коли в Її обличчі зосереджений весь скарб благодаті, і Вона була свята тілом і духом? Чи міг Всемилостивий Бог позбавити людей щастя бачити Її предивний лик?».
По милостивій Волі Господа ми споглядаємо лик Пречистої Богородиці на Її іконах. Через явлення святих ікон та чудес, що від них відбуваються, Заступниця роду християнського явила людству свою милість.
Історія Касперівської ікони починається ще у шістнадцятому столітті. За давнім переказом, образ привіз із собою з Трансільванії один благочестивий серб, який оселився поблизу Овідіополя в Херсонській губернії. Багато років він зберігав святиню як родинний образ. Пізніше вона опинилася у родині Касперових, небагатих благочестивих поміщиків. У 1809 році ікону отримала у спадок Іуліанія Касперова – володарка села Новоіванівка. Уже тоді зображення на старовинному образі було дуже потемнілим.
Та одного разу, ставши на молитву, Іуліанія помітила, що лики Богоматері і Немовляти прояснилися, і фарби на іконі дивним чином обновилися, ніби її щойно написали свіжими фарбами. Святиню перенесли до храму, і через десять років новий чудотворний образ шанували уже всі мешканці південних руських земель.
Касперівська ікона Божої Матері стала особливо шанованою після одного випадку, пов’язаного з подіями тих часів. Під час Кримської війни у середині ХІХ століття до Одеси двічі підходила ворожа ескадра. Обидва рази Господь рятував місто, являючи милість через образ Своєї Пречистої Матері.
Під час одного з таких нападів святитель Інокентій очолив хресний хід із Касперівською іконою. Було це 14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Від Спасо-Преображенського кафедрального собору процесія рушила на берег, і на очах у неприятеля люди почали дерзновенно молитися, незважаючи на гарматний вогонь. Не минуло і кількох годин, як на морський берег опустився туман – неначе Покров Божої Матері став видимим. Ворог змушений був припинити вогонь, і ввечері того самого дня кораблі неприятеля залишили Одеський рейд. Лише команда флагманського корабля під назвою «Тигр» проявила невиправдану впертість і продовжувала вести вогонь по місту. Після кількох пострілів берегової батареї на кораблі спалахнула пожежа і він вибухнув.
Люди вірили, що місто їхнє було врятоване благодаттю Касперовськой ікони і для наступних поколінь вирішили «зробити цю подію незабутньою, і день 14 жовтня святом священним».
В ХХ сторіччі найвідомішим чудом, пов’язаним з іконою, вважають позбавлення села Гнилякове на Одещині від епідемії холери у 1922 році.
Нині ми тричі на рік ушановуємо святу ікону: у середу світлої седмиці, 12 липня та 14 жовтня. Зараз Касперівська ікона Божої Матері знаходиться в Одеському в кафедральному Святому-Успенському соборі.