Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!
Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожі не сплять!
Все у нашому житті стається згідно волі Божої і згідно Його Божественного Промислу. І як люто сили зла не переслідували Святу Церкву, маючи намір Її знищити, однак Господь охороняє ЇЇ і веде по дорозі спасіння. Це підтверджує сама історія, а також історія великомученика Артемія, якого сьогодні вшановує Православна Церква.
Святий великомученик Артемій був одним з видатних воєначальників в правління рівноапостольного царя Костянтина Великого (306 – 337), а потім – його сина і наступника, Констанція (337 – 361). Артемій, мав багато нагород за відмінну службу і відвагу, був поставлений намісником Єгипту.
На цій посаді він багато зробив для розповсюдження і зміцнення християнства в Єгипті. Імператора Констанція на престолі змінив Юліан, прозваний Відступником (361 – 363). Імператор-відступник, бажаючи повернути язичество, вів непримиренну боротьбу з християнством, віддаючи на смерть сотні християн.
В Антіохії він наказав катувати двох єпископи, що не бажали відректися від Христової віри. В цей час в місто прийшов святий Артемій і всенародно викрив Юліана в язичестві. Розгніваний Відступник піддав святого жорстоким тортурам.
Наступного дня Юліан зажадав, щоб великомученик Артемій визнав язичницьких богів. Зустрівши рішучу відмову, імператор удався до тортур. Подвижник переносив все без єдиного стогону. Святий передрік Юліану, що скоро той одержить справедливу відплату за зло, заподіяне ним християнам. Відступник розлютився і удався до ще лютіших тортур, але вони не зламали волю великомученика, і тоді святий Артемій був обезголовлений (+ 362).
Його останки були похоронені християнами. Після кончини святого великомученика Артемія збулося його пророцтво про швидку загибель Юліана Відступника.
Юліан зі своїм військом вийшов з Антіохії для битви з персами. Біля персидського міста Ктезифона йому зустрівся старий перс. Він обіцяв зрадити співвітчизників і бути провідником війську Юліана. Однак перс обдурив Відступника і завів його військо в Карманитську пустелю, в непрохідні місця, де не було ні води, ні їжі. Стомлене голодом і спрагою греко-римське військо Юліана було вимушене вступити в бій зі свіжими силами персів.
Божественна відплата наздогнала тут і самого Відступника. Під час битви він був смертельно поранений невидимою рукою, незримою зброєю. Юліан важко застогнав і, вмираючи, вимовив:
“Ти переміг, Галілеянін!”.
Після загибелі імператора-відступника мощі святого великомученика Артемія були з почестями перенесені з Антіохії до Константинополя.