Бо путь тих, хто спасається, стільки обіцяє майбутніх благ, скільки завдає трудів у теперішньому.
Святитель Василій Великий
Преподобний Лазар Галісійський народився в Лідії (нині західна частина Турції), в місті Магнезії. Освічений і боголюбивий хлопець, Лазар став ченцем в обителі святого Сави Освяченого, що в Палестині.
Цілих десять років провів преподобний в стінах цієї обителі, заслуживши любов і благоговіння братії перед висотою його чернечого подвигу.
Рукопокладений Єрусалимським патріархом в пресвітера, преподобний Лазар повернувся на батьківщину і поселився неподалік від Ефеса на пустинній горі Галісійський. Тут він був удостоєний дивного бачення: вогненний стовп піднімався у небо, а його оточували Ангели, які співали: “Нехай воскресне Бог і згинуть вороги Його”.
Згодом, на місці явління чуда, преподобний побудував храм в ім’я Воскресіння Христового і прийняв на себе подвиг столпничества. Незабаром до великого подвижника стали приходити ченці, що бажали мати його за свого духівника. Аскетичний приклад преподобного Лазара надихав їх на духовні подвиги. Так виник монастир.
Отримавши одкровення про свою близьку кончину, преподобний оповістив про це братію, однак по їхній слізній молитві Господь продовжив земне життя святого Лазаря ще на 15 років.
Преподобний Лазар помер у віці 72-х років, в 1053 році. Братія поховала тіло святого в стовпі, на якому він подвизався. Також преподобний Лазар прославлений багатьма посмертними чудесами.