У святих радість викликали скорботи, які вони терпіли заради віри у Христа
Микола Пестов
Сьогодні Православна Церква молитовно вшановує пам’ять святих мучеників Романа диякона і отрока Варула. Життєві шляхи мужнього церковного служителя і маленького хлопчика перетнулися лише однин раз, але до історії вони увійшли рука в руку.
Святий мученик Роман походив з Палестини і був дияконом Кесарійської Церкви. Під час гоніння язичників на християн, у 303 році, він переселився в Антіохію, і продовжував проповідувати християнство, укріпляючи християн у вірі своїм прикладом та проповіддю.
У роки найжорстокішого гоніння на християн диякон Роман проявив дивовижну безстрашність. Коли нечестивий правитель Антіохії Аскліпіад хотів зруйнувати тамтешній християнський храм, святий Роман призивав християнський народ не допустити зруйнування храму. «Чим би ні закінчилася боротьба, ми, християни, будемо переможцями, якщо не дамо зруйнувати дім Божий, то восторжествуємо в Церкві; а якщо ляжемо убитими при святому вівтарі, то заспіваємо переможну пісню в Церкві Небесній», – такими словами він закликав усіх стати на захист святого храму і рішуче чинити опір, не дозволяючи правителю увійти у храм і зруйнувати його. Побачивши таку рішучість народу, правитель не посмів виконати свого наміру.
Через якийсь час, у місті почалося язичницьке святкування і безліч людей зі всієї округи прийшло в Антіохію. Святий Роман тоді на площі почав викривати ідолопоклоництво і закликав усіх слідувати за Христом.
Присутній на святі правитель міста був розлючений таким вчинком християнського проповідника і наказав негайно схопили його і катувати. Під час тортур мученик побачив у натовпі святого отрока-християнина Варула і, указуючи правителю на нього, сказав: «Юний отрок розумніший за тебе, що досяг старості, тому що він знає Істинного Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам».
Правитель Асклнпіад наказав привести хлопчика до себе. На всі питання правителя Варул твердо і без страху сповідав віру в Христа, Єдиного Бога. Розгніваний Аскліпіад наказав жорстоко бити мученика Варула, а потім обезголовити його. Благочестива мати хлопчика сама взяла свого сина і понесла на місце страти. Дорогою вона переконувала його не страшитися смерті, навпаки, радіти, що він йде до Господа Іісуса Христа і житиме з Ним вічно, тріумфуючи зі святими Його ангелами. Святе дитя з радістю преклонило свою голову під меч ката.
Мученик же Роман був засуджений до спалювання, але раптова злива погасила вогонь. Святий став прославляти Христа і хулити язичницьких богів. Правитель наказав відрізати йому язик, але, і позбавлений язика, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі засудили його до повішення. Так святий мученик Роман закінчив подвиг свого страждання за Христа, в царстві Якого він нині прославляється.