Цього дня звершується пам’ять преподобних Іоанна сповідника, Йосипа Раїфського, Феодула Синайського та Стефана.

Також вітаємо з Днем Ангела усіх християнок, які носять ім’я Ніна, оскільки саме в цей день разом із Грузинською Православною Церквою ми вшановуємо просвітительку цієї країни світлом Євангелія.

Невипадково ми звемо Ніну рівноапостольною, адже її подвиг, хоча і був звершений через 3,5 століття від апостольських часів, потребував від Ніни такої ж самопожертви, як і від найближчих Христових учнів, а проповідь цієї жінки повністю змінила вектор життя великої країни – Грузії, перетворивши її язичницьке населення на боголюбивий християнський народ ще в далекому IV столітті.

Народилася Ніна в одному з малоазійських міст Каппадокії в заможній та знатній християнській родині: її батько ніс військову службу та був наближений до римського імператора, а мати була сестрою Єрусалимського патріарха. Родичем святої був великомученик Георгій Побідоносець.

Ще підлітком Ніна разом із батьками переїхала до Єрусалима, де навчилась основам християнського життя та читанню Євангелія. У Палестині батьки святої присвятили себе церковному служінню.

Ніна з малку чула, що на сході від її Батьківщини існує країна Іверія — так у давнину називали Грузію, де ще не лунала проповідь Слова Божого, і де, за переданням, зберігається велика святиня – Хітон Господній. Під час читання Слова Божого в серці Ніни народилося бажання просвітити жителів цієї країни світлом Євангелія і вона почала палко молитись про це. Якось уві сні Ніні з’явилась Пресвята Богородиця, дала їй сплетений з виноградної лози хрест та благословила йти на проповідь Воскреслого Спасителя. Згодом саме цей простий хрестик з виноградної лози буде покладений в дорогоцінний срібний ківот та стане головним християнським символом Грузії.

***

Як оповідає житіє святої Ніни, вона вирушила на проповідь під час переслідувань християн від імператора Діоклетіана разом з царівною Ріпсіме та ще кількома шляхетними дівчатами із знатних родин. Усі супутниці Ніни загинули у Вірменії за наказом царя-язичника Тиридата, лише Ніні вдалося врятуватись.

Після довгої та небезпечної подорожі Ніна прийшла до грузинського міста Мцхета. Оселившись у ньому, з часом вона стала відомою на всю Іверію завдяки дивовижному дару зцілювати недужих, яким наділив її Господь. За молитвами святої отримала зцілення навіть сама цариця Іверії. А згодом і її чоловік, цар Маріан через проповідь Ніно перетворився з язичника, який планував вбити проповідницю, на відданого сповідника Христа.

Після навернення Іверії свята попрямувала в іншу область – в Кахетію. Після спілкування з Ніно, відчуваючи благодать Божу по її молитвах, хрестились не лише прості люди, а й кахетинська царівна Софія, яка подала приклад усій своїй країні.

Ця подорож стала останнім подвигом святої рівноапостольної Ніни, після чого вона мирно відійшла до Господа в 335 році. Перед її відходом у вічність попрощатись з нею приїхав сам цар Маріан, який проводив Ніно в останню земну путь, а згодом побудував над місцем її поховання храм в ім’я її родича – святого Георгія Побідоносця, який став ще одним небесним покровителем Грузії.

***

«…Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і нехай візьме хрест свій і йде вслід за Мною», — цей заклик Господа Іісуса Христа свята Ніна повною мірою втілила в життя. Її хрестик був зроблений з виноградної лози, але зараз зберігається як величезна коштовність, адже за його допомогою безліч людей прийшла до Бога.

Чи здатні ми пронести наш життєвий хрест таким чином, щоб хоча б в одній душі народилась віра? Пам’ятаймо, що кожен із нас може стати апостолом навіть і в наш час, якщо відкриє для Христа чиєсь серце – чи то натхненим словом, чи то прикладом свого життя.

Христос посеред нас!

За матеріалами сайту: Православіє в Україні