Багато ікон Богомати явила в нашій вітчизні у різних місцях, з ними завжди благодатна сила: вірним – для спасіння, недругам – для страху.
Архімандрит Павло (Груздєв)
Відрізнити цю ікону з-поміж інших дуже легко: на щоці в Пречистої є досить помітна рана, з якої накрапає кров.
25 лютого ми згадуємо подію, в основі якої – спроба наруги над православною святинею, вчинена, тим не менше, християнами і в християнській країні. Ідеться про Візантію ІХ століття та чудотворний Іверський образ Пресвятої Богородиці.
Коли Константинопольський трон посів імператор Феофіл, затятий іконоборець, шануванню святинь було оголошено справжню війну на державному рівні. Іконоборці не зважали на те, що православні шанували не дошки чи фарби, але образ, і віддаючи шану образу, таким чином вшановували Першообраз.
Одного дня воїни увірвались в дім до побожної жінки-вдови і, побачивши ікону, кинули в образ списом. Тієї ж миті зі щоки на зображенні полилася справжня кров… Воїни зніяковіли, а жінка вблагала їх, віддавши останні кошти, почекати зі знищенням ікони до ранку. Після цього вона опустила образ в море і поклала піклування про нього на волю Божу.
Морем ікона була віднесена до Святої гори Афон. Ченці ще здалека побачили вогняний стовп, взяли образ Богоматері з води й принесли його до Іверського – цебто – грузинського монастиря.
Але на ранок ікона зникла з храму та опинилася над воротами монастиря. Так відбувалося кілька днів поспіль, аж допоки Матір Божа, з’явившись уві сні одному з іноків, не сповістила, що хоче Сама охороняти обитель, тому відтепер Її ікона перебуватиме над ворітьми.
Читайте також: Іверська ікона Божої Матері
Відтоді образ отримав другу назву – «Портаітісса» – цебто – Вратарниця. Численні дива, що відбуваються під час молитви перед чудотворним Іверським образом, знову і знову переконують нас у силі заступництва, яку має Пречиста Богородиця, коли просить Свого Сина, Господа нашого Іісуса Христа, за кожну людину, що звертається по Її допомогу.
За матеріалами сайту: Православіє в Україні