Святий Апостол Іуда. Реабілітоване ім’я

«Зберігайте себе в любові Божій!»
Апостол Іуда

Як часто ім’я людське значить більше, ніж просте співзвуччя кількох букв…– «Гітлер, Наполеон, Ірод, Іуда»

Як часто ім’я тягне за собою слід того, що було звершено під ним в історії… Навряд чи когось здивує, коли жорстокого –  назвуть Гітлером, того, хто страждає манією величі – Наполеоном, а хтивого – Дон Жуаном.

Хоча, якщо придивитись, у всіх цих імен знайдуться двійники в кривих дзеркалах історичних колізій, в яких Гітлер легко буде сплутаний зі Сталіним, а Дон Жуан – з Казановою. Лише у двох імен абсолютне і неповторне звучання. І обидва подаровані Книгою Книг – Святим Письмом. Якщо людина попирає всі закони існування, знищуючи беззахисних заради насолоди владою – це Ірод. Якщо людина зраджує найдорожче, і робить це підступно – це Іуда.

Саме тому, коли це ім’я трапляється в святцях, мимоволі свідомість напружується, долаючи певний стереотип – а хіба це може бути? Ні, звичайно, це не псевдонаукове «марення» на кшталт «відкриттів» Дена Брауна – хоча багато белетристів від історії писали апокрифи про святість Христового зрадника.

Справа в тому, що їх таки було двоє. Вони пройшли поруч із Спасителем увесь шлях Його земного життя. Майже весь. Точніше – до Сіонської Горниці. Там, за Таємною Вечерею, їхні шляхи розділились. Один, почувши від Христа, що серед учнів є зрадник, спитав: «Чи не я, Господи?», після чого залишився вірним до кінця. Інший, прийнявши Святе Причастя, пірнув у пітьму ночі, щоб за кілька годин повернутись з озброєним натовпом і цілуванням видати свого Вчителя.

Хто ж був той, перший, який не зрадив? Його теж звали Іуда. Євангеліє уточнює – «не Іскаріотський». Щоб не виникло навіть тіні непорозуміння.

До речі, саме по собі етимологічне значення імені Іуда – «Хвала Богові»…

Але те ж саме Євангеліє ось вже багато років поспіль не дає спокою сотням істориків та богословів, розділивши їх на прихильників різних версій. Адже у Святому Письмі є Іуда, а є ще Фадей та Левій. На додачу Книга Діянь Апостольських називає ще одне ім’я – Варсава. І усі вони належать одному учневі – святому апостолові від дванадцяти – Іуді. Православна традиція до цього імені додає ще – брат Господній.

Ну, з кількома іменами – більш-менш зрозуміло: такою була тогочасна юдейська традиція – іменувати за багатьма поведінковими ознаками і родинними зв’язками відразу кількома іменами.

А от як бути з «братом Господнім»?

Проте, Іуда «не Іскаріотський» зовні дійсно приходився родичем Господу Ісусу Христу – був бо сином святого Йосипа Обручника від його першої дружини. Звісно, спорідненість ця була досить відносною, але відтоді, коли Іуда вслід за старшим братом Яковом прийняв в своє серце проповідь Христа та зрозумів, що Ісус і є Месія. Іуда споріднюється з Господом духовно та входить до числа 12-ти найближчих учнів Христових.

…Апостол Іуда, брат Господній, повірив у Спасителя не відразу – тривалий час його бентежили сумніви в Божественній сутності Ісуса

Православне передання наводить ще один епізод з його попереднього життя: коли Йосип Обручник розподіляв між синами спадщину, Іуда був серед тих, хто відмовився приймати «в долю» Ісуса, вважаючи його чужим. Тоді лише старший Яків, докоряючи братів за жорстокосердість, розділив свою частину з Господом, тому то й надалі іменувався братом Господнім. Іуда ж в тому майновому конфлікті за нерухомість проявив не найкращі душевні якості – щоправда було це задовго до його навернення, і з огляду на звичайну людську неміч було зрозумілим.

Пізніше він відчував за це такі докори сумління, що вважав себе навіть недостойним називатись братом Господнім – це пояснює, чому своє Соборне послання Іуда підписав, лише як брат Якова. А подальше апостольське служіння Іуди довело щирість і глибину його віри – він проповідував невтомно в Юдеї, Галілеї, Самарії та Ідумеї, пізніше – в країнах Аравії, Сирії та Месопотамії.

Пізніше в своїх працях апостол виклав вчення про Святу Трійцю, про втілення Господа Ісуса Христа, про добрих і злих Ангелів та майбутній Страшний Суд

Згідно з переданням, своє відоме соборне послання він написав під час проповіді в Персії. Апостол вів чисте та плідне духовне життя, до чого й закликав інших християн, та переконував їх, що потрібно не лише зберігати віру у Христа, а й рятувати цією вірою для життя вічного інші душі.

«Зберігайте себе в любові Божій!»Апостол Іуда

– звертався він до всіх оточуючих, перед якими розкривав таємниці Божого промислу.

Останнім доказом того, що Іуда не зрадник, а брат Господній,

– є мученицький подвиг апостола

За проповідь Євангелія його було розіп’ято та простромлено стрілами у Вірменії, на горі Арарат. Й по сьогодні актульні слова, які він сказав перед смертю:

«…і до одних будьте милостиві, з розсудливістю, а інших страхом рятуйте, вихоплюючи з вогню…»Апостол Іуда

Протодиякон Микола Лисенко
За матеріалами сайту: Православіє в Україні

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.