Тісним шляхом слід нам, за словом Спасителя, увійти до Царства Божого
Преподобний Серафим Саровський
1 серпня Православна Церква святкує обрітення мощей преподобного Серафима Саровського.
В 1903 році відбулося прославлення преподобного Серафима Саровського, через 70 років після його смерті. У день народження святого, були відкриті його мощі й поміщені в приготовлену раку.
Довгоочікувана подія супроводжувалася багатьма чудесними зціленнями хворих. Отця Серафима дуже поважали і любили за життя, і тому не дивно, що преподобний Серафим став одним із найшанованіших святих православного народу.
“Немає гірше гріха й нічого немає жахливіше й небезпечніше духу зневіри” говорив преподобний Серафим
Він сам світився радістю духовною, і цією тихою, мирною радістю наповнював серця оточуючих, вітаючи їх словами:
“Радість моя! Христос Воскрес!”
Усякий життєвий тягар ставав легшим поблизу подвижника, і безліч скорбного й шукаючого Бога людей постійно юрбилося біля його келії, бажаючи прилучитися благодаті, що виливається від угодника Божого. На очах усіх підтверджувалася істина, висловлена самим святим у великому ангельському заклику:
“Стяжи мирний дух, і тоді навколо тебе врятуються тисячі душ”. говорить преподобний Серафим
Ця заповідь зводиться до людського стяжання Святого Духа, але й сама по собі є найважливішим щаблем на шляху духовного зростання.
Преподобний Серафим вчив шукати мир щиросердечний і нікого не засуджувати, його по праву можна названти учнем Божої Матері. Пресвята Богородиця тричі зціляла його від смертельних хвороб, багаторазово з’являлася йому, наставляла й зміцнювала. Ще на початку свого шляху він почув, як Божа Матір, указуючи на нього, що лежав на одрі хвороби, сказала апостолу Іоанну Богослову: “Цей від роду нашого”.
По виходу із затвору преподобний багато сил віддав улаштуванню дівочої чернечої громади в Дівєєво й сам говорив, що жодної вказівки не давав від себе, робив усе з волі Цариці Небесної. Преподобний Серафим стоїть у витоків піднесення православної духовності на Русі.
З великою силою звучить його нагадування: “Господь шукає серця, сповнені любов’ю до Бога й ближнього; ось Престол, на якому Він любить сидіти й з’являється в повноті Своєї пренебесної Слави” – бо в людському серці може вміститися Царство Боже.