Будуючи храми тут на землі, ми тим самим творимо собі вічний кров на небі. Пройдуть десятки років, зітліють наші тіла, а душі наші житимуть вічно. Благо тому, хто приготував для душі своєї обитель у чертогах Небесних! Якщо навіть вже зруйнуються побудовані церкви, записані будуть у вічних книгах Божих імена їх будівничих.
Господу приємні наші жертви на святі храми і за них Він явить нам Своє милосердя. Ми бачимо це з житія преподобного Єразма Печерського, мощі якого покояться у Ближніх печерах, і пам’ять якого ми сьогодні святкуємо.
Преподобний Єразм до прийняття чернечого постригу був людиною богатою. Коли ж він став ченцем, то дійшов думки, що не личить ченцю мати багатства. Через любов до храмів Божих, він віддав усе своє майно на прикрашання церков Печерської обителі.
Чи то чернець був неуважний у молитві, чи то марнославство оволоділо ним, тільки впав він у спокусу від диявола. Оволодів ченцем спочатку жаль про віддане багатство, потім неправедна підозра, що братія вже не звертає на нього ніякої уваги, оскільки нічого у нього не залишилося, а потім і зовсім пройнявся зневірою: перестав думати про спасіння душі, почав з нехтуванням ставитися до чернечої справи.
Проте Господь не дав ченцю остаточно загинути: Він навів на нього люту хворобу. Сім днів Єразм лежав майже бездиханний, на восьмий день підвівся і сів, наче ніколи не був хворим. Він розповів братам про те, що з’явилася йому Сама Пресвята Богородиця з безліччю святих і сказала: “Єразме! За те, що ти прикрасив церкву Мою, звеличив її іконами, і Я прикрашу тебе і звеличу в Царстві Сина Мого. Тепер встань, покайся і прийми великий ангельський образ, а на третій день Я чистим візьму тебе до Себе за те, що ти возлюбив благоліпність дому Мого.”
Сказавши все це братії, блаженний Єразм почав перед усіма, не соромлячись, сповідувати свої гріхи. Вставши, він пішов до церкви і був пострижений в схиму. На третій же день відійшов до Господа і Матері Його, за Її пророцтвом.
Мощі святого Еразма покояться в Ближніх печерах, де карти вказують їх з 1638 року.