Преподобномучениця Євдокія

Свята Євдокія жила під час правління Траяна в місті Геліополі (теперішній Ліван).

На початку свого життя вона була блудницею. Одного разу, чернець Герман, повертався через Геліополь до свого монастиря і зупинився на ніч у одного знайомого, якій був сусідом Євдокії. Вночі Євдокія почула, як чернець читав Святе Письмо. Слухаючи читання, грішниця з трепетом сердечним розмірковувала про безліч своїх гріхів та про страшний суд.

Як тільки настав день, вона веліла покликати до неї того, хто читав вночі книгу, і коли він прийшов, довго розпитувала його про cвяту віру. Після розмови з ченцем Євдокія провела сім днів в пості та молитві і після того прийняла святе хрещення та віддала своє майно вбогим. Чесний Герман, побачивши, що Євдокія звільнила рабів та рабинь, вона стала убого матеріально та багатою духовно, потому Герман привів її в жіночий монастир, і там вона була пострижена в черниці; в монастирі вона зростала в подвигах чернечого життя.

В той час країною керував цар Авріліан, і перед ним Євдокія була обмовлена. Царський син з воїнами вирушив знищити монастир та схопити Євдокію. Дорогою в монастир він помирає. Євдокія воскресила його молитвою до Господа, і цар увірував у Господа, та був хрещений міським єпископом разом з дружиною, дочкою та сином, який був воскреслим з мертвих.

Після цього намісник Діоген послав п’ятдесят воїнів взяти Євдокію, як християнку, для розслідування і посадив її у в’язницю. Побачивши чудеса святої Євдокії Діоген і безліч народу прийняли хрещення і до смерті перебували у святій вірі. Після цього свята Євдокія за проханням намісника Діодора жила в його будинку, навчаючи Божественному слову новонавернутих християн.

В кінці свого земного життя преподобна Євдокія повернулася в монастир. Після смерті намісника Діогена, який спочив в християнській вірі, його посаду зайняв Вікентій, ворог християн. Він, почувши про преподобну Євдокію, послав воїнів відсікти її чесну голову. Так, свята преподобномучениця Євдокія в перший день місяця березня померла від меча у Христі Ісусі Господі нашому, Йому ж слава з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

За свт. Димитрієм Ростовським

Анастасія

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.