Блаженніший Мирополит Володимир: По-перше, у Бога немає мертвих, для нього усі живі. І Господь не казав, що ближнього треба любити лише тоді, коли він з нами на землі.
Зі Святого Письма нам відомо, що немає можливості каяття після смерті, і тому ті, що відходять до Господа, мають потребу у допомозі, і наш святий обов’язок молитися за спокій душ наших рідних та близьких, та прощення їм гріхів.
Про те, що така молитва дієва, ми маємо свідчення у Святому Письмі, у житіях святих, церковній історії та з власного досвіду багатьох церковних людей.
Ми щодня особисто молимся за упокій душ наших ближніх, але соборна молитва має особливу силу, бо є молитвою всієї Церкви. А Господь каже, що „якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного” (Мф. 18, 19).
Тому і встановлені в Церкві, окрім особистих молитв, ще й такі поминальні дні, як Вселенська батьківська поминальна субота.