Святитель Іоанникій (ІІ), патріарх Сербський

Служіння своєму народу, своїй Батьківщині – це вершина щастя.

Митрополит Миколай (Ярушевич)

В історії кожного народу є особистості, кому Промислом Божим у найвідповідальніші моменти судилося стояти біля керма держави чи Церкви, від кого залежали тисячі людських доль. Лише завдяки надзвичайній мудрості цих людей, їх вмінню почути Волю Божу – історія того чи іншого народу спрямовувалася на правильний шлях. Саме до таких особистостей належить святитель сербський Іоанникій ІІ, пам’ять якого вшановується сьогодні Православною Церквою.

Саме Іоанникію ІІ судилося бути першим патріархом Сербської Православної Церкви і вінчати на царство Душана Сильного – першого царя об’єднаної й могутньої Сербії. І хоча про життя патріарха Іоанникія збереглося зовсім мало свідчень, його внесок в історію Сербії справді важко переоцінити.

Святитель Іоанникій був родом з міста Призрен. Відомо, що спочатку він був секретарем при королі Карлі Сербському, а пізніше, із 1339 року, керував Церквою в сані архієпископа. У 1346 році Собор всіх сербських архіпастирів, на якому був присутній і Болгарський Патріарх, на прохання короля Душана, обрав архієпископа Іоанникія Патріархом Сербської Православної Церкви.

Діяльність патріарха Іоанникія охоплювала різні сторони життя Церкви. Зокрема, за його участі був складений «Законник» – відома у Сербії збірка законів. Святитель підтримував тісні зв’язки з іншими помісними Православними Церквами, а особливо – із Єрусалимською. За його благословенням у Палестині було побудовано дві церкви: одну на честь святого пророка Іллі на Кармільській горі, іншу – Преображення Господнього на Фаворі.

Помер святитель Іоанникій 3 вересня 1349 року (за старим стилем) і похований у Пічському монастирі. Згодом Сербська Церква приєднала його до сонму святих.

Ще за життя святі цілком присвячують себе на служіння Богові та Вітчизні. Утім, і після смерті вони не полишають своєю увагою тих, хто молитовно звертається до них за допомогою. Тому вдячні серби вшановують свого покровителя за його вклад в історію Сербії й щиро вірять, що святий не залишить її ніколи.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.