Преподобний Силуан Афонський

Молю Тебе, милостивий Господи, хай пізнають Тебе Духом Святим усі народи землі.
Преподобний Силуан Афонський

Історію про те, як повірив у Бога Силуан Афонський, день пам’яті якого православний світ святкує 24 вересня.  

Преподобний Силуан Афонський народився у 1866 році в Тамбовській губернії. Коли йому було 4 роки, до батьківського будинку прийшов гість, який під час запропонованого частування доводив батькові, що Бога немає. Маленький Семен запам’ятав слова: «Де Він, Бог-то?» І тоді він вирішив: «Коли виросту великий, то по всій землі піду шукати Бога».

Коли гість пішов, Семен поцікавився у батька, чому той говорив такі дивні речі. На що батько йому відповів: «Я думав, що він розумна людина. Не слухай його».

Коли Семенові було 19 років, він працював столяром. Одного разу він почув про святе життя подвижника, який був затворником – Іоанна Сезоновського, і про чудеса, які відбуваються на його могилі. Всі навколо говорили про те, що він був святою людиною. Згадавши свою дитячу обіцянку, дану самому собі, хлопець подумав: «Якщо він святий, то значить Бог з нами, і мені нема чого ходити по всій землі – шукати Його?»

Семен відчув, що Господь з ним, поруч, він вірить в Нього, і, ймовірно, хотів би стати ченцем. Юнак вирішив відправитися до Києво-Печерської лаври, але батько його зупинив. Тоді Семен захопився звичайним життям.

Одного разу, після весело проведеного часу, він заснув, і раптом відчув, як через рот у нього заповзає змія. Він одразу прокинувся й почув, як хтось абсолютно незвичайним голосом промовив: «Ти проковтнув змію уві сні, і тобі гидко; так Мені недобре дивитися, що ти робиш».

Служба в арміїї

Армійську службу хлопець проходив у Санкт-Петербурзі. Це зміцнило його характер.

Симеон кілька разів віддавав гроші, які йому вдавалося зібрати, афонским монахам. Його товариші по службі почали говорити, що Симеон вже подумки перебуває на Афоні й на Страшному Суді.

Наприкінці військової служби хлопець вирішив відвідати Іоанна Кронштадтського, щоб отримати у нього благословення на чернецтво. Симеон не застав отця Іоанна й написав йому записку з проханням про молитви.

Повернувшись в частину, на наступний день, він відчув, що знаходиться, нібито, в пекельному вогні й впевнився у правильності свого наміру піти в монастир.

Чернече життя на Святій горі Афон

Після демобілізації, в 1892 році, він приїхав до батьків, роздав подарунки, попрощався з рідними і вирушив на Святу Гору.

Прийшовши на Афон, він зупинився в Свято-Пантелеімовому монастирі. Першим його послухом була робота на млині.

Він не боявся фізичної праці, набагато складніше вдавалося боротися зі спокусами. Він настільки занепав духом, що хотів уже покинути монастир, але думка про Божу Матір і про те, що цим він сильно засмутить Її, зміцнювала його.

Преподобний боровся з гріхом зарозумілості, який суперечить смиренню. Однак, слухаючись порад досвідчених духівників і старанно молячись, він подолав цю спокусу.

Пізніше, преподобний Силуан, впав в іншу крайність – у надмірне усвідомлення своєї нікчемності. Тоді Господь підніс його дух у Царство Небесне і сповнив Своєю благодаттю. Цей досвід святий запам’ятав на все життя. І, пізнавши цінність Небесного Царства, він все життя присвятив боротьбі з пристрастями, щоб одного разу досягти його знову.

Святий наслідував подвигам Серафима Саровського, а старця-наставника у нього не було.

У 1896 році Симеон був пострижений у чернецтво з ім’ям Силуан. У 1911 році – в схиму.

Він вів аскетичний спосіб життя – спав по 2 години на добу, сидячи на табуретці, строго постився.

Одного разу він не міг сконцентруватися на молитві і просив допомоги Божої. Господь відповів йому, що горді люди страждають від демонів. Також Він сказав йому не впадати у відчай і не забувати про пекло.

Проживши багато років у спільножитному монастирі, він хотів піти в затвор, але вважав, що для цього необхідне особливе благословення. Святий Силуан помер 24 вересня (за новим стилем) 1938 року.

Преподобний Силуан Афонський до самої своєї смерті був упевнений: це Сама Богородиця явилася йому і вимовила ці слова. Але через те, що жив він тоді в гріху, не зміг побачити Божу Матір. До кінця своїх днів він дякував Пресвятій Владичиці за порятунок від неправедного життя і за те, що Вона дала йому сили піднятися від гріха і повернутися до життя побожного.

«Тепер я бачу, як Господу і Божій Матері шкода народ. Подумайте, Божа Матір прийшла з небес напоумити мене – юнака в гріхах»,

– згадував преподобний Силуан Афонський.

За матеріалами сайту: «Православна спадщина України на Святій Горі Афон»

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.