Коли подбаємо Божі заповіді зберегти, то Його слова у нас будуть, і плоди принесемо.
Преподобний Феодосій Печерський
Святитель Димитрій Ростовський говорить: «Усі ми звертаємося до Божої Матері за допомогою. Однак чи гідні ми Її допомоги, коли не дотримуємося заповідей, даних Сином Богородиці – Іісусом Христом? Чи допоможе Вона нам, якщо своїми гріхами ми знову розпинаємо Сина Її.» Ці слова є особливо актуальними у день, коли ми вшановуємо Божу Матір у Її іконі «Всіх скорботних Радість (Скорботна)», що у місті Сімферополь.
Історія ікони така: 1998 року парафіянка Свято-Іоанно-Предтеченської церкви села Першотравневе Кіровського району (АР Крим) Феодосія Денисенко пожертвувала у храм ікону Божої Матері – тьмяне, темне, ледь помітне зображення на невеликій дошці без окладу. Настоятель храму поставив подаровану ікону у вівтар. Минуло два тижні, настало свято Успіння Богородиці. Під час святкового богослужіння крізь розкриті Царські врата, колишня власниця ікони побачила свій подарунок і не впізнала його – таким яскравим було зображення. Ледве дочекавшись кінця служби, вона поспішила до панотця з питаннями – де так добре відреставрували ікону. Священик був здивований не менше.
Спеціальна комісія, куди ввійшли священнослужителі й миряни-художники, вчені та краєзнавці, встановила, що ікона не реставрувалася. У деяких місцях пласт барви стертий дощенту, місцями дошку трішки пошкоджено, але фарби сяють, вони соковиті та яскраві. Богоматір зображена одна, з молитовно складеними руками. Живопис невигадливий, але образ зворушливий і проникливий. Ікона невелика – 20х16 см, виконана на дереві, датується початком ХХ століття. Аналоги цієї ікони невідомі, надпис на іконі говорить: “Образ Пресвятої Богородиці Скорботна”. У списках ікон Богородиці такої назви немає. Щоправда, на грецьких Метеорах – скельному монастирському комплексі, на найвищій скелі, у Преображенському монастирі, є ікона Скорботної Богородиці (XI століття), але вона істотно відрізняється від кримської.
Комісія одностайно вирішила: ікона обновилася. У Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбувся подячний молебень із акафістом, а незабаром Священний Синод Української Православної Церкви благословив церковне вшанування цієї ікони. І ось святкування іконі встановлено 6 листопада, у день, коли вшановується пам’ять ікони “Всіх скорботних Радість”.
1999 року ікона хресним ходом обійшла весь півострів, ставши воістину всекримською святинею. Під час хресного ходу були випадки, коли ікона виточала миро. Нині святиня в золоченому кивоті перебуває над Царськими воротами у Свято-Троїцькій жіночій обителі.
Оновлення ікони Божої Матери глибоко символічне: Богородиця являє людям своє Материнське лице, аби благодатне світло, що випромінюється від нього, освічувало людські душі та зцілювало їх від хвороб гріха.