У святих не тільки слова, але навіть лики сповнені духовною благодаттю.
Святитель Іоанн Златоуст
В житіях святих є багато прикладів того, яку владу мали святі над тваринами. Так, святий мученик Неофіт, коли прийшов на гору Олімп, наказав левові, що жив в печері, найти собі іншу, а у цій поселився сам подвижник.
Навколо іншого мученика – Маманта – звірі збиралися цілими стадами і залишалися при ньому до тих пір, поки не отримували наказ розійтися. А преподобні Сергій Радонезький та Серафим Саровський зі своїх рук кормили диких медведів, що приходили до них з лісу.
У цьому ряду стоїть і священномученик Єлевферій, память якого сьогодні вшановує Православна Церква.
Єпископ Єлевферій жив наприкінці І століття. Під час жорстоких гонінь на християн, він оселився у пустельній місцевості, де жив серед диких звірів. Останні не завдавали святителю шкоди, а навпаки служили йому.
Коли мисливці царя доповіли про це своєму правителю, останній наказав послати воїнів, аби вони схопили святого. Однак звірі розтерзали посланців. Святий заборонив звірям кидатися на людей і сам пішов до царя.
Єпископа Єлевферія засудили віддати на поживу диким звірам. Спочатку випустили левицю, потім лева, однак звірі не завдали святому ані найменшої шкоди і тільки лизали його ноги. Тоді розлючені язичники усікли священномученику голову.
Прояв влади влади над тваринами вказує на царську владу перших безгрішних людей – Адама та Єви – над усіма земними тваринами. У свою чергу, догідники Божі, які святістю життя відновлювали у собі первісну невинність, тим самим набували і владу над звірями; останні в лиці святих впізнавали свого царя і покорялися йому.