Пам’ять сорока мучеників Севастійських

Тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути. 
Євангеліє від Іоанна

313 року імператор Костянтин Великий підписав закон про вільне сповідання віри. Його співправитель імператор Лікіній теж підтримав цей закон, але в підвладних йому областях гоніння на християн продовжилися.

Через сім років після підписання закону в місті Севастії, у Вірменії, розташувалося римське військо. Серед воїнів було 40 християн родом із Каппадокії (нині територія Туреччини). Воєначальник Агрікола примушував їх принести жертву ідолам, але воїни відмовилися.

Тоді цих відданих своїй вірі мужів взяли під варту, зв’язали й повели до озера поблизу міста Севастії. На той час була зима, тріщав лютий мороз. Воїнів роздягненими поставили у вкрите кригою озеро.

Тіла нещасних почали замерзати, страшні муки терпіли вони. Особливо було тяжко, коли на березі побачили лазню, гарно натоплену, яка спокушала своїм теплом, обіцяла припинення страждань. Хто хотів врятувати своє життя, повинен був сказати тюремному сторожеві, що він зрікається Христа. І тоді його пустили б у лазню, де можна було відігрітися.

Усю ніч воїни мужньо зносили лютий мороз, підтримуючи один одного і співаючи гімни Богу. Як почало світати, один із них не витримав мук і вийшов з води. Нещасний кинувся до лазні, але тільки-но гаряче повітря торкнулося його тіла, він упав як мертвий.

Незабаром сторож Аглай побачив, як над мучениками, які залишилася в озері, засяяло неземне світло. Аглай був настільки вражений, що оголосивши себе християнином, зняв із себе одяг і приєднався до 39 воїнів. Пізніше прийшли мучителі й побачили, що воїни-християни не тільки не замерзли, але й навіть зігрілися. Тоді кати молотами поламали їхні ноги й кинули до вогнища, а потім обвуглені кістки мучеників скинули в річку.

Через три дні святі явилися єпископу Севастійському Петру і розповіли про свій подвиг. Єпископ Петро зібрав їхні кістки і з почестями поховав.

Імена святих мучеників збереглися до наших днів:

Акакій, Аетій, Олександр, Ангій, Афанасій, Валент, Валерій, Вівіан, Дометіан, Домн, Екдік, Евноік, Євтихій, Гай, Горюній та інший, одноіменний йому, Ілія, Іліан, Іраклій, Ісихій, Іоанн, Кандид (або Клавдій), Кирил, Кіріон, Ксанф, (Леонтій), Лисимах, Мелетій, Мелітон, Миколай, Пріск, Сакердон, Северіян, Сисіній, Смарагд, Феодул, Феофіл, Філоктімон, Флавій, Худіон. Один із них не витримав мук, і Аглаій-воїн зайняв його місце, щоб доповнити священне число.

Православна Церква вшановує їхню пам’ять. День, коли згадуються й прославляються 40 мучеників Севастійських, належить до великих свят. Цього дня полегшується строгість Великого Посту і звершується літургія Напередосвячених дарів.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.