Преподобна Феодора Солунська

Від святих людей випромінюється Світло Христове.
Архієпископ Сергій (Корольов)

Сьогодні Православна Церква святкує день пам’яті преподобної Феодори Солунської. Вона походила від благочестивих батьків – християн, Антонія та Хрисанофи, і жили вони на острові Егині.

Феодора вийшла заміж і у неї народилася дочка. Молоде подружжя переселилося в місто Солунь. Тут преподобна Феодора присвятила свою дочку на служіння Богу в монастирі, а після смерті свого чоловіка і сама прийняла іночество у тій же обителі.

У монастирі преподобна Феодора вела подвижницьке життя. Вона послухом та смиренням, постом та молитвою так догодила Господові, що отримала дар чудотворіння і звершувала чудеса не тільки за життя, але і після смерті своєї (у 879 році). Коли, через деякий час, померла ігуменя монастиря, й її гроб хотіли поставити поряд з гробом преподобної Феодори, то преподобна, немов жива, посунулася разом з гробом і поступилася місцем ігумені, показуючи приклад смирення навіть після смерті.

Після кончини преподобної Феодори з лампади, що була повішена над гробом її, у великій кількості виливався запашний єлей. Від мира цього відбувалося багато див: біси виганялися, сліпі прозрівали і багато хворих одержували зцілення від хвороб своїх у славу Христа Бога нашого.

Якось живописець Іоанн, який ніколи не бачив святої Феодори і навіть не бував у монастирі, де вона жила, побачив себе уві сні, ніби стоїть він біля гробу її, а від лампади стікає єлей в глиняну судину. Вранці він пішов до монастиря і, зайшовши у церкву, побачив наяву те, що і у сновидінні. Другої ночі він побачив, ніби він зображує преподобну Феодору на іконі; теж повторилося і наступної ночі. У цьому він зрозумів Боже веління – написати її ікону. Художник з великою старанністю і благоговінням зображував святу Феодору такою, якою вона була у його видіннях. Він нікого не питав про її вигляд та риси обличчя та, з Божою поміччю, він написав її точно такою, якою вона була у своїй молодості. Через деякий час і від чесної ікони її, від долоні правої руки почав виділятися запашний єлей.

Згодом миро виділялося від мощей її – від лівої ноги. Ієродиякон Троїце-Сергієвої Лаври Зосима, подорожуючий на схід у 1420 році, свідчить в описі подорожі, що він сам бачив, як миро виділялося від лівої ноги преподобної і до того місця підставлені судини, сам одяг її просочувався миром і щороку знімався і роздавався вірним на освячення і надягався замість нього новий: «она же лежит, аки жива суща. И сия вся сподоби мя Христос видети и поклонитися».

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.