Про другий член Символу віри

Другий член Символу віри читається так: (Вірую) і в єдиного Господа Іісуса Христа, Сина Божого,Єдинородного, від Отця рожденого перше всіх віків, Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденого, несотвореного, єдиносущного Отцю, через Якого (через Сина) все сталося;

Загальний зміст другого члена

У цьому члені міститься вчення про Другу Особу Пресвятої Трійці — Сина Божого та Його Божество.

Значення найменувань: Син Божий, Іісус Христос, Господь

Сином Божим називають Другу Особу Святої Тройці за Своїм Божеством; коли Син Божий народився на землі, то як Людину Його було названо Іісусом; пророки, коли ще очікували Пришестя Його на землю, назвали Його Христом.

Ім’я Іісус означає «Спаситель»; це ім’я назвав Архангел Гавриїл під час Благовіщення Пресвятій Діві Марії. Так названо Сина Божого, бо Він народився на землі для того, щоб спасти людей (Лк. 1:31; Мф. 1:21).

Грецьке слово «Христос» (єврейською —«Месія») означає «Помазаник». Ця назва походить від помазання священним миром,через яке подаються дари Духа Святого. Помазаником називається не тільки Іісус, Син Божий.

У старозавітні часи помазаниками називали царів, первосвящеників і пророків, оскільки при обранні на служіння вони помазувалися священим миром, і через те їм подавалися дари Святого Духа, необхідні для здійснення їхнього високого служіння.

Іісус Христос Син Божий не був помазаний миром, але Його називають Помазаником, тому що Його людській природі безмірно, в усій повноті, дані всі дари Духа Святого, і таким чином Він найбільшою мірою має відання (знання) Пророка, святість Первосвященика і могутність Царя. Спаситель є найбільшим Пророком, адже Він провістив людям, у всій можливій повноті та ясності, волю Божу про спасіння світу і дав їм на всі часи новий, найдосконаліший закон віри й любові, спасенний для всього роду людського; Він є водночас і вічним Первосвящеником, Який пожертвував Собою за гріхи всього світу і цим здобув нам вічні блага, і вічним Царем, як Переможець диявола, пекла і смерті, Який Своїм Вознесінням на Небеса відкрив нам вхід до Царства Небесного.

Господом Іісуса Христа називаємо, бо Він є істинний Бог, оскільки ім’я «Господь» є одним з імен Божих.

Про Божество Іісуса Христа, Сина Божого, євангеліст Іоанн говорить:

Споконвіку (тобто до всіх часів) було Слово, і Слово було у Бога (тобто в єдності з Богом Отцем), і Слово було Бог. (Ін. 1:1)

Другу Особу Пресвятої Тройці називають Словом у тому розумінні, що подібно до того, як людське слово виражає або відкриває наші внутрішні, невидимі думки, почуття й бажання, так само і Син Божий через Своє втілення, через Свої дії і слова відкрив нам невидимого Бога і Його Божественну волю.

У євангеліста Іоанна (1:1) Сину Божому присвоюються: 1) Боже ім’я Бог; 2) Божі властивості: а) вічність, — споконвіку, тобто від створення світу, було Слово; б) рівність і єдиносущність із Богом Отцем: Слово було у Бога.

Значення найменування: Син Божий Єдинородний

Іісус Христос називається у Символі віри Сином Божим Єдинородним. Ця назва означає, що один тільки Іісус Христос є Сином Божим, народженим із сутності Бога Отця, і тому Він — однієї сутності з Богом Отцем; отже, —  Іісус Христос над усяке порівняння перевершує усіх святих Ангелів і святих людей, які також називаються інколи у Святому Письмі синами Божими, але тільки не за сутністю, як Іісус Христос, а за благодаттю, тобто з особливої милості Божої (див.: Ін. 1:12)[1].

Саме Святе Письмо називає Іісуса Христа Єдинородним Сином Божим; наприклад, євангеліст Іоанн, сказавши про передвічне буття Слова, або Сина Божого, потім говорить:

Слово стало плоттю (тобто зробилося істинною людиною) і вселилося між нас; і ми (тобто учні Христові) бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця, сповненого благодаті й істини. (Ін.1:14)

Бога ніхтоне бачив ніколи; Єдинородний Син, Котрий в лоні Отця, Він явив. (Ін. 1:18)

Слова Символу віри: від Отця рожденого перше всіх віків, Світла відСвітла, Бога істинного від Бога істинного, рожденого, несотвореного, єдиносущного Отцю, — спрямовані проти єресі Арія (IV століття), який нечестиво навчав, що Син Божий не народжений, а створений Богом Отцем у часі, створений не з Божої природи, а з нічого, і тому Він (Син Божий) — не є однієї сутності з Отцем.

Словами від Отця рожденого зображається та особиста властивість, за якою Бог Син відрізняється від інших Осіб Святої Тройці. У Символі віри непросто сказано, що Син Божий народжений від Отця, а ще й додано перше всіх віків, і це — для того, щоб ніхто не подумав, подібно до Арія, що був час, коли Сина Божого не було. Народжений перше всіх віків тобто раніше, ніж всі віки, одвіку, Син Божий так само вічний, як вічний Бог Отець.

Вислів Символу віри Світла від Світла подає образ, який хоча б частково пояснює нам незбагненне для людського розуму народження сина Божого від Отця. Коли ми дивимося на сонце, то бачимо світлові сонячні промені — світло; від цього світла народжується світло, яке поширюється по всій землі: але й те, й інше є одне світло; сонячне світло і сонце нероздільні; властивості і природа сонячного світла такі самі, як властивості і природа сонця. Подібно до цього, Бог Отець є вічне Світло (див.: 1 Ін. 1:5); від Нього народжується Син Божий, Котрий також є вічне Світло, але Бог Отець і Син Божий— це єдине вічне Світло, по суті Своїй невід’ємні Один від Одного, Бог Отець і Син Божий — однієї Божественної природи.

Іісус Христос Син Божий є істинний Бог

Слова Бога істинного від Бога істинного, означають, що Син Божий називається Богом у тому ж істинному смислі, як і Бог Отець. Ці слова Символу віри запозичені з такого вислову святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова:

Знаємо також, що Син Божий прийшов (у світ) і дав нам світло і розум (тобто істинне знання про Богаі справи Його і про нашеставлення до Нього), щоб ми пізнали Бога істинного і щоб були в істинному Сині Його Іісусі Христі. Цей є істинний Бог іжиття вічне. (1 Ін. 5:20)

Пояснення слів: єдиносущного Отцю, через Якого (через Сина) все сталося

Вислів єдиносущного Отцю означає: Син Божий є однієї й тієї ж Божественної  природи, що і Бог Отець. Сам Іісус Христос і про Бога Отця говорить: Я й Отець Ми одне! (Ін. 10:30), тобто Христос однієї природи, або однієї сутності, зі Своїм Отцем.

Слова через Якого (через Сина) все сталося показують, що Син Божий брав участь у створенні всього видимого і невидимого нарівні з Богом Отцем і Богом Духом Святим: Бог Отець усе створив через Сина Свого як Свою вічну Премудрість і Своє вічне Слово. Про це у Святому Письмі сказано:

Все через Нього (тобто Сина Божого) сталось (почало існувати), і без Нього ніщо не сталось, що сталось. (Ін. 1:3)


[1] Ми,віруючі, є дітьми Божими за вірою в Іісуса Христа і заблагодаттю, отриманою нами в таїнстві Хрещення, через яке ми усиновлюємося Богу.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.