По-перше, пригадати слова Самого Христа, який каже: «Іго Моє добе, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:30). Тобто не треба думати, що постувати сумно і важко.
Християни традиційно називають піст радісним та легким — справжньою весною душі.
По-друге, ні в якому випадку не залишати розпочатої справи посту. Піст — це шлях. І якщо трапляються падіння, треба знаходити у собі сили підводитися і йти далі.
І, нарешті, піст — це не дієта. Тому треба пам’ятати, що головним є піст душі. Необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Необхідно читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Таїн, допомагати ближнім, відвідувати хворих тощо.
При цьому треба пам’ятати слова Христа про те, що піст повинен бути не зовнім — для людей, а внутрішнім, таємним, і тоді «Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6:18).
Блаженнійший Митрополит Володимир