До Римлян послання святого апостола Павла
104 зач., X, 11 – XI, 2
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.
11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та греком, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.
14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.
16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?
17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.
18 Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!
19 Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.
20 А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!
21 А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!
1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
2 Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Від Матфія святе Євангеліє
41 зач., XI, 16-20
16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп’ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви…
18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п’є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п’яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись
