Неділя про митаря та фарісея. Середа

Соборне послання апостола Петра
2 Пет., 68 зач., III, 1-18

1 Це вже, улюблені, пишу вам друге з послань, в яких нагадуванням розбуджую в вас чисту думку,
2 щоб ви згадали слова, що їх раніше сказали святі пророки, і заповідь Господа й Спасителя, передану вашими апостолами.
3 Насамперед знайте те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, що ходять за своїми пристрастями
4 й кажуть: Де обітниця його приходу? Бо відколи заснули батьки, все лишається так, як від початку творення.
5 Бо ховає від тих, хто цього хоче, що небо було від початку, а земля від води й водою створена Божим словом,
6 через що тодішний світ, потоплений водою, згинув.
7 А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим словом, тримаються для вогню на день суду й на погибель безбожних людей.
8 Хай же одне це не буде приховане від вас, улюблені, що один день у Господа – мов тисяча років, а тисяча років – мов один день.
9 Не бариться Господь з обітницею, як деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливим з нами, не бажаючи, щоб хтось загинув, щоб усі прийшли до каяття.
10 А Господній день прийде, як злодій [у ночі], коли з гуркотом небо мине, а стихії розпечені розтопляться, і земля та ті діла, що на ній, погорять.
11 Коли все це буде так знищене, то якими треба бути в святому житті й побожності вам,
12 що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палаючи, зникне, а палаючі стихії розтопляться?
13 Ми за його обітницею чекаємо нового неба й нової землі, в яких живе праведність.
14 Тому, улюблені, очікуючи цього, постарайтеся, щоб він знайшов вас чистими й неоскверненими в мирі.
15 А довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння, як і улюблений наш брат Павло, за даною йому мудрістю, написав вам;
16 як і в усіх посланнях, де він про це говорить. У них є дещо важко зрозуміле, що ненавчені та нестійкі перекручують, як і інші писання – собі на власну погибель.
17 Тож ви, улюблені, насамперед знаючи, стережіться, щоб не були ви зведені оманою безбожних, і не відійшли від своєї непохитности,
18 але зростайте у ласці й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині, і в день вічний. Амінь.

Від Марка святого Євангелія.
Мк., 61 зач., XIII, 24-31 .

24           Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,

25           і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.

26           Тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах, з силою і славою великою.

27           І тоді Він пошле Своїх Ангелів і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

28           Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають вже м’які й пускають листя, то знаєте, що близько літо.

29           Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях.

30           Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.

31           Небо й земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.

Дивіться тлумачення сьогоднішнього Євангелія.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.