Навіщо хрестився Христос?

Коли святкуємо ми одне з найбільших свят наших – Хрещення Господнє, або Богоявлення, – то постає перед нами здивоване запитання: навіщо прийшов на Йордан, навіщо хрестився Господь наш Іісус Христос, Предвічний Син Божий, Який сприйняв плоть людську заради спасіння нас, окаянних грішників?

Це здивоване запитання виникає тільки у нас, а ні у кого з натовпу народу, що стояв на березі Йордану і споглядав хрещення Господа Іісуса, він не міг виникнути, бо ніхто ще не знав Його як Єдиного Безгрішного, як істинного Сина Божого.

Що ж, чи скажемо, що не потрібно було Йому хреститися від Іоанна? Ні, не скажемо: не посміємо сказати, бо Сам Господь Іісус сказав Своєму Предтечі, що їм належить виконати усю правду, і хрещенням Своїм засвідчив Господь Іісус Христос велику важливість, велику правду покаяння. Найбільшу проповідь Свою він почав словами: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мф. 4:17).

Він прийшов відкрити нам шлях у Царство Небесне, в яке немає доступу нікому, хто не обмив скверну душі своєї гарячими сльозами покаяння. Тільки очищене покаянням серце людське може сприйняти найбільше слово Спасителя: «Я дорога, і правда, і життя» (Ін. 14:6).

Уся велика проповідь Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна мала головною своєю метою заклик до покаяння, яким приготував він Господу путь Його.

А без глибокого покаяння неможливо почати важкий шлях у Царство Небесне, вказаний нам Господом Іісусом Христом. Та й інша найбільша Божа справа відбулася у цей преславний день Хрещення Господнього. Коли виходив Предвічний Син Божий з води Йордану, на главу Його спустився з небес у вигляді голуба Дух Святий. І почув народ, що стояв на березі Йордану, голос Бога Отця, що гримів з небес: «Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мф. 3:17). Це було ніколи раніше не бачене і не чуте явлення світу людському Триєдиного Бога. Це було свідоцтво про Боголюдину Іісуса Христа, ніби представлення Його світу від самого Бога. І, незважаючи на це настільки чудове свідчення про Сина Божого, схилився перед Ним і увірував у Нього далеко не весь народ Ізраїльський.

Сатана, що наважився спокушати Господа Іісуса в пустелі після сорокаденного посту, яким готувався Христос до початку Своєї проповіді, був осоромлений відповідями Господа Іісуса Христа, але залишив Його тільки до часу, бо знайшов безліч спільників собі у ненависті до Господа Іісуса серед священиків, книжників, фарисеїв і старших народу, і навіть серед простих людей, які не раз хапали каміння, щоби до смерті побити свого Спасителя.

Підемо ж подалі від ворогів Христових і впадемо ниць у пориві глибокої любові до Сина Божого, Який зійшов з Небес для порятунку нас, тих, хто гинув у гріхах і беззаконнях наших.

Повернемося подумки ще раз на берег Йордану і послухаємо, що говорив Предтеча і Хреститель Господній Іоанн на інший день після Водохреща. Він говорив: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!» (Ін. 1:29-34).

Чуєте, чуєте, браття і сестри мої, що не тільки Отець наш Небесний і Дух Святий свідчили про Господа Іісуса Христа як про Предвічного Сина Божого, але й найбільший між народженими від жінок зі всією доступною людині силою свідчить про те ж.

Невже мало для нас цього свідоцтва Самого Бога, цього Божественного представлення Його світу як Улюбленого Сина Божого? Невже мало і свідоцтва про Нього як Сина Божого, найбільшого з усіх коли-небудь між народженими від жінок? Невже мало цих найбільших свідчень про Христа як Сина Божого, які щорічно повторюють у великий день Богоявлення?

О як боюся я того, щоби хоча один із вас, Богом дана паства моя, не втратив гарячої віри в Спасителя нашого і не пішов би в число тих нещасних, які вже багато століть і донині всюди вдруге розпинають Христа.

Нехай не трапиться цього найстрашнішого ні з ким із вас.Будьте синами Царства Христового, глибоко затвердженими в істинному вченні Його. Амінь.

Святитель Лука (ВОЙНО-ЯСЕНЕЦЬКИЙ)

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.