Блаженніший Митрополит Володимир: Молитись за померлих родичів, близьких та знайомих є обов’язком кожного християнина.
Найпростішою є молитва зі словами “Упокой, Господи, душу усопшого раба Твоєго, наприклад, Маркіяна та померлої раби Твоєя Феодосії та прости їм гріхи їх”.
Інші заупокійні молитви можна знайти у православному молитвослові.
Існує також благочестива традиція читати за покійними Псалтир з додаванням після кожної кафізми особливої заупокійної молитви. Зазвичай Псалтир читають над покійним відразу після смерті і до погребіння, або протягом 9-ти, чи 40-ка днів після смерті.
Окрім приватної молитви, існує ще й молитва церковна. До заупокійних богослужень належать панахида, літія, парастас та заупокійна літургія. Про них ви можете запитати у храмі, або прочитати у книжках, на кшталт “Закону Божого” або “Нова Скрижаль”.
А скільки ставити свічок залежить від ваших можливостей і бажання. Якихось особливих правил з цього приводу Церква не встановлювала. Що стосується місця, де ставлять свічки за упокій, то це так званий “канон” – невеличкий столик-підсвічник з розп’яттям. Якщо ж його немає, чи у храмі дуже багато людей, то поставити свічку та помолитися за упокій своїх спочилих близьких можна в будь якому місці храму. І головне тут ваша внутрішня налаштованість на молитву, а не місце, де ви стоїте.