Блаженніший Митрополит Володимир: Першим днем вважається і рахується сам день смерті, навіть, якщо людина померла ввечері. Таким чином 9-тим або 40-им днем після смерті буде 9-й або 40-й день, рахуючи сам день смерті.
Ці дні, а також річниці смерті, є днями особливого поминання померлого. Слово “поминати” походить від слова “пам’ятати”, тобто згадувати спочилого. Християнина згадують перш за все у молитвах, тому в ці дні треба особливу увагу приділити молитві: і домашній, і церковній.
Зазвичай в 9-й та 40-й дні родичі померлого відвідують Церкву, де замовляють панахиду або подають заупокійні записки та просфори на літургію. Якщо, служба в храмі правиться не щодня, то панахиду можна відправити і в інший день, за традицією напередодні поминального.
З давніх часів встановлені і поминальні трапези. Колись це були спеціальні трапези для жебраків та безпритульних, як милостиня їм від імені і за померлого. Тепер милостиню зазвичай дають у храмі або на кладовищі, а вдома накривають стіл для родичів.
Нажаль не завжди ці поминальні трапези проходять у благочестивій та благоговійній обстановці. Гадаю, що допомогти не забувати мету зібрання, може молитва на початку та в кінці трапези, а також обмежене вживання алкоголю, бо померлому горілкою ви не допоможете, а власній душі можете занапастити.