Блаженніший Миртополит Володимир: Дійсно, померлі не мають потреби у продуктах харчування. Але вони мають потребу у нашій молитві та милостині за них. Такою милостинею і є ті продукти, котрі ми приносимо на панахиду та гроші, які ми роздаємо жебракам.
У підтвердження цього ии маємо багато повчальних прикладів житій святих. Так серед повчань „Прологу” ми читаємо, що ігуменія Афанасія заповідала сестрам свого монастиря робити трапезу для жебраків та нужденних протягом 40 днів після власної смерті. Але сестри не послухали повеління. Тоді свята у супроводі двох ангелів сама з’явилася уві сні декільком сестрам і сказала:
„Невже не знаєте ви, що милостиня та молитви священиків умилостивляють Бога. Якщо душі спочилих грішні, то завдяки цьому Господь прощає їм гріха. А якщо душі чисті від гріхів, то благодійність служить для спасіння душ благодійників”.
Тож і нам доречно прислухатися до цих слів та поминати, тобто пам’ятати, згадувати спочилих у своїх молитвах та творити за них милостиню.