Днесь притецем вернии к Божественному и пречудному образу Пресвятыя Богоматери, напояющей верных сердца небесною Неупиваемою Чашею Своего милосердия и людем верным чудеса показующей. Яже мы видяще и слышаще духовно празднуем и тепле вопием: Владычице премилостивая, исцели наша недуги и страсти молящи Сына Твоего Христа Бога нашего спасти души наша.
Тропар перед іконою Пресвятої Богородиці «Невипивана чаша»
18 травня, Православна Церква відзначає свято ікони Божої Матері «Невипивана чаша». Ця ікона відома у всьому православному світі тим, що ті, що моляться перед нею, одержують благодатну допомогу Богородиці в боротьбі з пристрастю до алкоголю і наркотиків.
Явлення першообразу ікони Божої Матері «Невипивана Чаша» відбулося у 1878 році. Один селянин Тульської губернії – відставний солдат – був одержимий пристрастю пияцтва. Він пропивав усі гроші й дійшов до жебрацького стану. Від непомірного пияцтва у нього відмовили ноги, але він продовжував пити. І ось одного разу він побачив незвичайний сон. Перед ним з’явився старець-схимник і сказав: «Йди в місто Серпухов у монастир Владичиці Богородиці. Там є ікона Божої Матері «Невипивана Чаша», відслужи перед нею молебень і будеш здоровий душею і тілом».
Не володіючи ногами, не маючи сторонньої допомоги, без грошей, селянин не ризикнув вирушити у подорож. Старець з’явився йому знову, але той все ще не наважувався виконати почуте. Тоді старець з’явився йому утретє і вже настільки грізно наказав виконати веління, що нещасний п’яниця негайно на колінах поповз до монастиря.
У монастирі він розповів про свої сновидіння і попросив відслужити молебень. Але ніхто в монастирі не знав ікони Божої Матері з такою назвою. І переглянувши безліч образів, ченці нарешті звернули увагу на ікону, що висіла у проході з соборного храму в ризницю. Яке ж було здивування всіх, коли на зворотному боці ікони дійсно побачили напис: «Невипивана Чаша»! Селянин упізнав у старцеві, що з’являвся йому, старця Варлаама – будівника цього монастиря.
Новообрітенний образ був перенесений у храм і перед ним відслужили молебень. З Серпухову селянин повертався абсолютно здоровим. Він одержав не тільки зцілення хворих ніг, найголовніше – він перестав відчувати непереборну тягу до згубної чаші вина.
Скоро ця блага звістка вийшла за стіни обителі, і до новоявленого образу почали стікатися безліч богомольців. Одержимі пристрастю пияцтва, їх рідні і близькі прагнули піднести свої молитви до Богоматері про зцілення від недуги, і багато хто приходив вже для того, щоб подякувати Владичиці за надану їм милість.