Основна задача християнства – навчити людей жити згідно волі Божої, щоб через це привести їх до вічного блаженства.
Ігумен Філарет
Києво-Печерська Лавра. Її історія багата на події, її мури бачили і розквіт і повний занепад. Архітектурний ансамбль монастиря, ніби мозаїчне панно, мало-помалу доповнювався впродовж століть різноманітними архітектурними спорудами. Чудові храми, дзвіниці, ніби свічки підняти до гори та миловидні будівлі – все це несе на собі відбиток багатьох історичних епох.
Втім справжньої слави монастир зажив не через своє «каміння», а завдяки ченцям-подвижникам, які впродовж історії прикрашали Києво-Печерську обитель дорогоцінними каміннями чеснот. В силу цього монастир став перш за все школою духовного вдосконалення, і не лише для його насельників, а й для людей світських. Учителями у цій школі є преподобні отці, які своїм аскетичним досвідом на практиці засвідчили істинність духовної науки. Пам’ять одного з них – преподобного Григорія іконописця – сьогодні вшановує Православна Церква.
Преподобний Григорій був сподвижником преподобного Аліпія іконописця. У 9-й пісні канону служби Собору Києво-Печерських преподобних святий Григорій називається візантійським іконописцем, – можливо, він був в числі іконописців, прибулих з Константинополя прикрашати Велику церкву монастиря. Відомості про нього є в «Оповіді про святих іконописців».
Преподобний Григорій прийняв постриг в Києво-Печерському монастирі при преподобному Феодосії (+1074) в 1064 році. Він відрізнявся безкорисливістю, смиренням, слухняністю і особливо подвигом молитви. За свої подвижницькі труди Григорій був удостоєний від Бога благодатного дару вигнання бісів і інших чудотворінь. Неодноразово, спокушаючи святого подвижника, ворог посилав до нього недобрих людей.
Одного разу злодії, сховавшись в його келії, чекали, коли старець піде в церкву, щоб викрасти книги, які були його єдиним надбанням. По молитві святого Григорія зловмисники раптово впали в глибокий сон і були розбуджені старцем тільки через п’ять днів. Інші злодії, забравшись в огород, навантажили мішки овочами і, зваливши їх на себе, не могли зрушитись з місця. Так вони стояли дві доби. Розкаявшись, злодії стали закликати преподобного і по його молитві були звільнені. Після такого чуда всі вони залишились трудівниками при Києво-Печерському монастирі.
Досягши духовної досконалості, преподобний Григорій відійшов душею до Господа. Своїм аскетичним подвигом Григорій іконописець поповнив скарбничку духовного навчання та вдосконалення. Тому кожний, хто бажає осягнути цю науку, може вільно черпати від цього цілющого джерела.