Успіння Пресвятої Богородиці

Радій, Обрадувана, Ти в Успінні Твоєму нас не залишила.

Акафист Успінню Божої Матері

В сьогоднішній день Православна Церква святкує Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Дивовижне свято, забарвлене одночасно печаллю про закінчення життєвого шляху Заступниці нашої Небесної, про розлуку нашу з Нею, але – і день зустрічі Пречистої Матері Господньої з Сином Своїм!

Відомо, що Пресвята Мати Божа після Вознесіння Іісуса Христа жила на землі ще досить довго: одні християнські історики говорять про десять років, інші рахують 22 роки.

Апостол Іоанн, по заповіту Господа нашого Іісуса Христа, піклувався про Матір Божу як син: Вона жила в його будинку. Перебуваючи в Єрусалимі, Пресвята Богородиця любила відвідувати ті місця, де бував Господь, і часто молилася там, щоб Він швидше узяв Її до Себе на небо.

Згідно передання, одного разу, коли Пресвята Марія так молилася на горі Єлеонській, на місці, звідки Вознісся Господь, Їй з’явився архангел Гавриїл з райською фініковою гілкою в руках. Він передав Їй радісну звістку, що через три дні закінчиться Її земне життя і Господь візьме Її до Себе. Пресвята Богоматір невимовно зраділа цій звістці. Вона розповіла про неї апостолу Іоанну і стала готуватися до Своєї кончини.

Інших апостолів у той час не було в Єрусалимі: вони розійшлися по країнах проповідувати Євангеліє. Богоматір бажала попрощатися з ними, і ось Господь чудесним чином зібрав всіх апостолів до Неї, окрім Фоми, перенісши їх Своєю всемогутньою силою.

Сумно було апостолам розлучатися з Матір’ю їхнього Вчителя, коли вони дізналися, для чого Бог зібрав їх. Але Божа Матір втішала їх, обіцяючи не залишати християн і після Своєї смерті, завжди молитися за них. Потім Богородиця всіх поблагословила.

Під час смерті незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Мати; Сам Господь Іісус Христос, оточений ангелами, з’явився і прийняв Її пречисту душу. Апостоли поховали пречисте тіло Богородиці, за Її бажанням, в саду Гефсиманському, в печері, де покоїлися тіла Її батьків і праведного Іосифа.

Через три дні після поховання Божої Матері прибув до Єрусалиму і апостол Фома, що на той час був відсутній. Він дуже засмутився, що не попрощався з Божою Матір’ю.

Апостоли, жаліючи його, вирішили піти і відвалити камінь від могильної печери для того, аби Фома міг попрощатися з тілом Божої Матері. Але коли відкрили вхід, то не знайшли нічого, окрім похоронних пеленів. Здивовані апостоли повернулися всі разом в будинок і молилися Богу, щоб Він дав їм знати, що стало з тілом Божої Матері.

Ввечері, після закінчення трапези, під час молитви вони почули ангельський спів. Піднявши вгору очі, апостоли побачили в повітрі оточену ангелами Божу Матір, в сяйві небесної слави.

Радійте!

– вітала вона їх і підбадьорила:

 

“Я з вами у всі дні; і завжди буду вашою молитвеницею перед Богом”.

Пояс Богоматері, Її святий одяг, що зберігається з благоговінням в різних кінцях землі, творив і продовжує творити чудеса. Її численні ікони усюди виливають ріки зцілень і знамень, а святе тіло Її, узяте на Небо, свідчить про наше майбутнє перебування з ним. Воно не залишене випадковим змінам скороминущого світу, але незрівнянно більше прославлене піднесенням на Небеса.

Читайте також: Успенський піст

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.