Святе Писання нічого не розповідає нам про батьків Пресвятої Богородиці – Іоакима та Анну, але протоєвангеліє Іакова, що належить до апокрифічних книг, містить окремі відомості. За переданням, свята праведна Анна була молодшою дочкою священика Маттана, з коліна Левіїного, з дочок Ааронових, і тіткою святої Єлисавети, матері святого Іоанна Хрестителя.
Її чоловік, святий праведний Іоаким, походив з коліна Юди, з дому царя Давида. За стародавнім обітованням, із роду Давидового повинен був з’явитися Месія. Подружжя жило в Назареті Галілейському. Щорічно вони віддавали дві третини своїх прибутків на Єрусалимський храм і жертвували для бідних.
За особливим Промислом Божим святе подружжя до глибокої старості не мало дітей. Для Іоакима і Анни це була дуже болюча тема, тому що бездітність у євреїв вважалася тяжким нещастям і карою Божою. Святі гаряче молилися про дарування їм потомства.
В одне зі свят, коли ізраїльтяни приносили до Єрусалимського храму дари Богу, первосвященик, вважаючи, що бездітний Іоаким не має благословення Божого, відмовився прийняти пожертву. Святий Іоаким був вражений і глибоко засмучений цим. Він почав вивчати родовід дванадцяти колін ізраїльських і переконався, що всі праведні мужі мали потомство, включаючи столітнього Авраама. Навіть не повертаючись додому, святий Іоаким пішов у пустелю і провів там сорок днів у суворому пості та молитві, прохаючи для себе милосердя Божого і омиваючи гіркими сльозами своє безчестя.
Дружина його, свята праведна Анна вважала себе головною винуватицею горя, що їх спіткало. Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо з маленькими пташенятами, які ще навіть не оперилися, вона слізно молилася до Господа, щоб Він позбавив її від цієї тяжкої муки і дарував дитя. Праведна Анна навіть пообіцяла, що її нащадок присвятить усе життя служінню Богові.
Як тільки свята Анна промовила слова обітниці, Ангел Божий сповістив їй про те, що її молитви почуто і відкрив, що у неї народиться дочка на ім’я Марія, через Яку благословляться всі племена світу. Зрадівши, праведна Анна поспішила в Єрусалимський храм, щоб подякувати Богові і ще раз принести обітницю про посвячення Йому очікуваного немовляти.
З такою ж звісткою з’явився Ангел і святому Іоакимові, який молився в пустелі, та наказав йому йти до Єрусалиму. Слова небесного посланця виявилися правдою. В Єрусалимі свята праведна Анна зачала Благословенне Чадо і народила Пресвяту Діву Марію.
До трирічного віку Пресвята Марія жила в будинку своїх батьків, а потім урочисто була приведена святими Іоакимом та Анною у храм Господній, де виховувалася до повноліття.
Незабаром після введення в храм Пресвятої Богородиці 80-річний старець Іоаким помер.
Свята праведна Анна пережила його на два роки і відійшла до Господа у віці 79-ти років, у Єрусалимі, до Благовіщення Пресвятої Діви Марії. При святому благовірному цареві Юстиніанові (527-565) в Девтері був зведений на її честь храм. Дружині імператора Юстиніана II, коли та була при надії, являлася свята праведна Анна, тому він відновив храм в її ім’я. У той же час (685-695; 705-711) тіло і мафорій (покривало) святої Анни були перенесені до Константинополя.
В кінці X століття на Святій Афонській Горі був побудований скит Святої Анни – найдавніший з усіх афонських скитів. Спустошуваний впродовж багатьох років морськими розбійниками, він у XVII столітті був відновлений Константинопольським Патріархом Діонісієм, який викупив у малоазійських християн стопу святої праведної Анни. У 1680 році там на згадку Успіння святої Анни споруджено соборний храм. З того часу скит став носити назву «Свята Анна». Він славиться на Афоні високими аскетичними подвигами його насельників. Недалеко від скиту Святої Анни знаходиться так званий Новий скит Різдва Пресвятої Богородиці або «Мала Анна». Близькість цих благодатних місць підкреслює зв’язок священних подій Зачаття і Різдва Пресвятої Богородиці.
Похилий вік праведного подружжя ще раз демонструє, що народження у них Доньки було дією особливого Промислу Божого.
Православна Церква називає Іоакима і Анну Богоотцями, бо вони були предками Ісуса Христа по плоті, і щодня на відпусті Божественної служби просить їх молитов про вірян, котрі виходять із храму.
За матеріалами сайту: Рівненьскої єпархії