Молися, святе, Стране нашей, граду Чернигову и всем православным Христианом в мире и благоденствии спастися.
Тропар святому благовірному Ігорю князю Чернігівському і Київському
Сьогодні Православна Церква святкує день пам’яті святого благовірного князя Ігоря Чернігівського. Саме цього дня 1147 року святий благовірний князь був убитий розлютованою юрбою. На той момент князь Ігор, уже залишивши київський престол, був пострижений у ченці в Київському Феодоровському монастирі.
Святий благовірний великий князь Ігор вступив на київський стіл у 1146 році. Кияни присягнули йому і ніхто не оскаржив кандидатури Ігоря. Але невдовзі його зрадили.
Незадоволені жорсткими тіунами (адміністраторами) попереднього князя, вони просили Ігоря захистити їх від утисків. Князь пообіцяв, але зволікав із виконанням обіцянки, що й стало причиною зради. Тож кияни таємно запросили на свій стіл Переяславського князя Ізяслава Мстиславича. Коли той наблизився до Києва, Ігор пішов назустріч із військом, але під час битви частина його війська перейшла на бік Ізяслава.
Ігоря скинули з престолу і піддали болісному ув’язненню в зрубі без вікон і дверей. Важко хворого князя звільнили свої ж супротивники, але лише для постригу у схиму в Київському Феодоровському монастирі. З Божою допомогою князь видужав й, залишившись ченцем монастиря, проводив час у сльозах і молитві.
Тим часом боротьба за Київ тривала. Бажаючи помститися роду Ольговичів, київське віче ухвалило розправитися із князем-ченцем. Митрополит, духівництво й князь, який правив у Києві, Ізяслав Мстиславич й особливо його брат князь Володимир намагалися зупинити киян. Але юрба увірвалася в храм під час святої літургії і схопила Ігоря, який молився перед іконою Божої Матері, й потягла його на розправу.
Князь Володимир спробував урятувати святого мученика, забравши його до свого двору й замкнувши ворота. Але озвіріла юрба виламала ворота й убила святого князя Ігоря. Жорстокість юрби була настільки велика, що мертве тіло страждальця і далі продовжували бити. Його тіло волочили до Десятинної церкви, кинули там на віз, відвезли й «повалили н а торгу».
Коли ввечері того ж дня тіло блаженного Ігоря було перенесено в церкву святого Михайла, «Бог виявив над ним знамення велике, запалилися свічі всі над ним у церкві тій».
Наступного ранку святий страждалець був похований у монастирі святого Симеона. Згодом кияни опам’яталися і гірко спокутували те, що скоїли.
При гробі святого Ігоря почалися чудеса. 1150 року мощі князя перевезено до Чернігова та покладено у Спасо-Преображенському соборі. Ікона, перед якою мав звичай молитися Ігор, стала згодом однією з видатних святинь Києво-Печерської Лаври і зберігалася в Успенському соборі.