Християнство – це релігія зцілення. Звісно, у першу чергу – зцілення духовного.
Згадаймо Євангеліє: скільки людей отримали здоров’я і навіть саме життя від Господа Іісуса Христа! Подальша історія Церкви також доносить до нас чисельні імена святих, чиїми молитвами зцілення віруючих продовжувались і продовжуються до сьогодні.
13 квітня ми вшановуємо преподобного Іпатія Цілителя – святого Києво-Печерської Лаври
Відомо про преподобного Іпатія небагато, проте навіть такі скупі дані дозволяють змалювати у свідомості його образ.
Іпатій був ченцем Києво-Печерської Лаври у 14-му столітті. Це був важкий час руїни Київської Русі.
Після нашестя Батия у 1242-му, вціліли лише кілька десятків людей, які й складали населення столиці. Проте вже у наступному, 14-му столітті, Київ повстає з попелу – як форпост Православ’я вже у складі Великого князівства Литовського. І хоча у 1482-му Менглі-Гірей знову спалює наш слов’янський Єрусалим, місто в котрий раз швидко оживає.
Історики вбачають головним фактором цього дивовижного відродження Києва вплив його головної святині – Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Саме у глибині Лаврських печер та у вівтарях її храмів зберігалося те нетлінне Євангельське зерно, яке щоразу допомагало поновити разом із релігійним життям народу і усі інші сфери буття.
Носіями традицій Лаври були передусім її ченці, одним з яких і став Іпатій.
Його життя – наче нагадування сучасній людині про те, якою може бути міра справжнього постування. Ми іноді горді з того, що утрималися від м’яса і молока, а Іпатій не споживав майже нічого, окрім хліба та води. Інколи нам вдається обмежити себе в розвагах, і ми радіємо з того, як діти. Натомість Іпатій спромігся постувати навіть у звичайному відпочинку, часто обираючи молитву замість сну.
Головне, що надавало сенсу усім його тілесним подвигам, була справа служіння ближнім
Цебто – таким був його монастирський послух: Іпатія було поставлено доглядати за хворими.
Напевне, на прикладі Іпатія повною мірою справдились слова іншого Лаврського преподобного, Пімена Багатохворобливого, який казав:
«Рівну нагороду матимуть і хворий, що достойно терпить випробування, і той, хто йому служить».
Від Бога Іпатій отримав благодатний дар лікувати інших, покладаючи на них свої руки. При цьому він завжди підкреслював, що хворих зцілює Сам Господь.
А тепер уявіть собі тогочасний «мегаполіс» – ані тобі «швидкої», ані системи лікарень та поліклінік. Навіть – аптек немає. Проте існувало тоді в людях розуміння, що хвороби тіла тісно пов’язані із проблемами нашої душі, а молитва може бути сильнішою за мікстуру. Тому то народ, почувши про Божого праведника, линув до нього, зцілюючись не лише тілесно, а й духовно.
Читайте також: Преподобний Іпатій, цілитель Печерський
Нетлінність справ преподобного Іпатія підтверджується нетлінністю його святих мощей, які спочивають у Дальніх Печерах святої Лаври. Біля яких і по сьогодні віруючі просять Бога про повернення здоров’я – тілесного і духовного.
протодиякон Микола Лисенко
За матеріалами сайту: Православіє в Україні