Померти на Пасху… Святитель Григорій, Патріарх Константинопольський

Чи важко втілювати Євангельський заклик покладати душу свою за ближніх?

Про це розповість нам історія Константинопольського патріарха Григорія, подвиг якого звершився на Пасху Христову в 1821 році.

Роздивившись його іконописне зображення, ви будете здивовані – бо на шиї у святителя можна побачити петлю. Чому це так – ми розповімо далі.

Здається, що бути Патріархом – не лише почесно, а й комфортно. Проте, Патріарх Константинопольський Григорій П’ятий не лише зазнавав за життя постійних утисків, але й закінчив свої дні, як священномученик. Справа в тому, що на початку XIX століття Греція перебувала під важким турецьким ярмом, а Царгород, або ж – Константинополь, давно був перейменований на Стамбул, в якому мусульмани Православного Патріарха лише терпіли, і те – лише до певного часу.

Грек за походженням, святитель Григорій усіма силами душі вболівав за незалежність своєї батьківщини, усіляко допомагаючи патріотам готуватись до рішучих дій. Коли ватажок повстанців Олександр Іпсіланті перейшов зі своїми загонами річку Прут та розгорнув військові дії проти султана Махмуда, відлік часу для Патріарха пішов на години. Друзі запропонували святителю втекти, на що Патріарх Григорій спокійно відповів:

«Я передчуваю, що риби Босфору їстимуть моє тіло, але я помру спокійно в ім’я спасіння моєї нації».

Турецька влада була розлючена тим, що Патріарх, який знав про підготовку повстання, не виказав його організаторів султанові. 23 квітня 1821 року, в День Світлої Пасхи Христової, розлютовані турки увірвались до патріархії та повісили святителя Григорія на її воротах, після чого кинули понівечене тіло в море.

Грецькі моряки знайшли його та перевезли до Одеси. Там покійного Патріарха було вдягнуто у дорогоцінні ризи та митру, що належала колись патріархові Никону, та з пошаною поховано в Троїцькому храмі. У 1871 році, з нагоди 50-річчя незалежності Греції, та за численними проханнями грецького уряду, мощі священномученика Григорія знову було перевезено з наших теренів, з Одеси, до Афін.

протодиякон Микола Лисенко

За матеріалами сайту: Православіє в Україні

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.