Хрещення Господнє, Богоявлення, День світла

Свято Хрещення Господнього розкриває нам велику таємницю благочестя і справу Божої любові до усього людства.
Бог приходить до Свого творіння й приймає гріхи світу через води хрещенської купелі. Увесь всесвіт долучається до Божого плану спасіння, зцілення, прощення та оновлення у водах ріки Йордан.

Саме хрещення в Йордані Христа Спасителя стало прообразом християнського Таїнства Хрещення, в якому кожна віруюча людина одержує прощення гріхів (навіть первородного гріха), має реальну можливість нового, духовного життя в єдності з Богом і з Його Святою Церквою. У Таїнстві Хрещення людина вмирає для гріха і воскресає для святості й цілісного, повноцінного буття з Творцем.

Хрещення Господнє також називається Богоявленням, тому що при Хрещенні Христа Спасителя усьому людству з’явився Бог. Відбулося Богоявлення Пресвятої Трійці всьому світові.

У Новому Завіті ми читаємо, що після хрещення на Йордані святим пророком Іоанном Предтечею Христа Спасителя Сина Божого розкрилися небеса, і святий пророк побачив Духа Божого, який сходив на Христа у вигляді голуба. У цей час Бог Отець із неба говорив про те, що Христос Його Син Улюблений, в Котрому Його благовоління (Мф. 3: 16 – 17).

Для християнина свято Богоявлення — це розкриття людської таємниці віри і любові Святої Трійці до усього людства. Бог — це нескінченна любов Трьох Іпостасей, з’єднаних у досконалості. Через Боговтілення Христа Спасителя, Його Хрещення у водах Йордану, коли Він узяв усі гріхи людства на себе, Бог не лише визволяє людину з рабства гріха, а й долучає її до Своєї любові благодаттю Отця і Сина, і Святого Духа, сповіщаючи світові благу звістку спасіння.

Свята Трійця — це не філософська теорія, а Живий Бог, якому ми поклоняємось. І саме у таїнствах церковних настає момент нашого наближення до Святої Трійці, коли раціональна аргументація і прагматичний аналіз мусять поступитися духовному спілкуванню і просвітленню людства у молитві до Творця Всесвіту.

І, нарешті, іще один важливий вимір події Хрещення Господнього. Господь чистий. Він не має гріха. Для чого ж Йому знадобилося увійти у натовп тих, хто каявся, щоб сповідати гріх, якого на Ньому і не було, і прийняти очищення, якого Він не потребував? Однак, саме цей вчинок Спасителя свідчить про мету Його приходу у світ: взяти на Себе гріхи людські і, спокутувавши їх безвинною кров’ю, визволити і врятувати рід людський.

Безгрішний прийшов на Йордан і прийняв Хрещення, засвідчивши цим, що Він – людина по плоті, що Він – Один із нас.

Безгрішний, Він уподобився останньому із грішників, урівняв Себе із заблудлими, щоб розділити з ними тягар їх гріхів. Ми знаємо, що гріх розлучив Бога і людину, Творця і творіння.

Богоявлення – це знак присутності Бога у людській історії, знак руйнування стіни, що розділяла Бога і людину. Бог став людиною, став співприродним людському єстеству, а значить, і цьому світові. Віднині у ньому незримо присутня Божа благодать і Божественна сила.

І коли у свято Хрещення Господнього ми освячуємо воду, то, тим самим, засвідчуємо велику істину про всепроникну спасительну присутність Бога у фізичній природі нашого світу.

Свята вода – це великий символ присутності Божої благодаті у житті всесвіту.

В історії Древньої Церкви напередодні свята Богоявлення — істинного «Просвіщення» — хрестили оглашенних (тобто, тих віруючих, які пройшли катехізаційну підготовку до прийняття Таїнства Хрещення). При цьому запалювалось багато світильників, що знаменували світло пізнання Істинного Бога і Великим чином освячувалась вода. День Хрещення ставав Днем світла.

Продовжуючи цю святу традицію, Православна Церква і сьогодні проводить урочистий хресний хід із Хрестом, Євангелієм, світильниками, хоругвами під радісний передзвін і святкових церковних співах до водних джерел. Освячена в такий спосіб вода називається «агіасма», що в перекладі із грецької мови означає «святиня».

При освяченні Хрещенської води священик молиться Богові: «Сам і нині, Владико, освяти воду цю Духом Твоїм Святим. І дай усім, що доторкаються до неї, і споживають, і помазуються нею — освячення, здоров’я, очищення і благословення». Свята вода має особливу животворну і очищаючу силу. Православні християни повинні освячувати нею все своє буття, дякуючи Богові за цю велику ласку і милість. Через краплі освяченої води християнин долучається до благодаті Творця, Який благословляє, зцілює і освячує все наше земне існування. Недаремно у літургійному богослів’ї Православної Церкви вода символізує життя, утамування духовної спраги, прозорість істинного Богопізнання і радість Богоспілкування у благодаті.

Через Хрещення Сина Божого увесь космос, відірваний гріхом і злом від Істинного Буття, навертається в обійми любові Свого Творця. Радість освячення, оновлення духовного життя, реальне Богоспілкування зі Святою Трійцею руйнують відчуття жаху самотності людства і пустелю відчаю кожної людини.

За матерівлвми сайту: Рівнеської єпархії

Читайте також:

  1. Головна святиня Водохреща — Святий Господь
  2. Про свято Хрещення Господня
  3. Святвечір Богоявлення
  4. Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір)

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.