Великий понеділок. Святе Письмо

Страсна седмиця – це особливий час у житті християнина. Це пора, коли питання: як ти змінився, якщо за тебе Своє Життя віддав Христос, – постає перед нами у всій своїй силі і драматизмі.

Богослужіння цієї седмиці відрізняються особливою зворушливістю; ми немов проходимо зі Спасителем Його останній земний шлях.

У Страсний або Великий понеділок згадується старозавітний Патріарх Йосиф, проданий братами у рабство до Єгипту. Також Церква у богослужбових текстах розповідає про засудження Христом смоківниці, яка не плодоносила.

Це нагадування про те, що Господь може не тільки любити й прощати, але й має повне право судити нас за наші гріхи. Господь відвідує Храм, де перевертає столи обміну монет та виганяє торгуючих з Храму.

Від Матфія святого Євангелія читання

18 Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.
19 Побачивши одну смоковницю при дорозі, підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде з тебе плоду. І смоковниця враз усохла.
20 Учні, побачивши це, здивувалися і кажуть: Як це – смоковниця вмить усохла?
21 У відповідь Ісус сказав їм: Щиру правду кажу вам, якщо матимете віру і не сумніватиметесь, то не тільки зробите те, що зі смоковницею, але коли й цій горі скажете: піднесися і кинься в море – так і станеться.
22 І все, що попросите в молитві з вірою, – одержите.
23 Коли ввійшов Він до храму, приступили архиєреї і старшини народу до Нього, коли навчав, і питають: Якою владою ти це чиниш? І хто тобі дав цю владу?
24 У відповідь Ісус сказав їм: Поставлю і Я вам одне запитання; – якщо на нього відповісте мені, то і Я вам скажу, якою владою це чиню.
25 Хрещення Іванове звідкіля було? З неба чи від людей? Вони міркували між собою: Якщо скажемо: з неба, – скаже нам: то чому ви не повірили Йому?
26 Якщо ж скажемо: від людей, – боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.
27 І відповіли Ісусові і сказали: Не знаємо. Тоді і Він мовив їм: І Я вам не скажу, якою владою це чиню.
28 Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Дитино іди, попрацюй сьогодні у винограднику.
29 Він у відповідь сказав: Не хочу; а пізніше, розкаявшись, пішов.
30 Приступивши до другого, сказав так само. Той у відповідь сказав: Я іду, пане, але не пішов.
31 Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший. Мовить їм Ісус: Щиру правду кажу вам, що митники й розпусниці випереджають вас у Царстві Божому.
32 Бо прийшов до вас Іван дорогою справедливости, та ви не повірили йому; а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялися, і потім аби повірити йому.
33 Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, що насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому чавильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов.
34 Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти плоди свої.
35 Робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
36 Тоді він послав інших рабів, численніших від перших, але й з ними вчинили так само.
37 Нарешті послав до них свого сина, кажучи: посоромляться мого сина.
38 Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: цей – спадкоємець; ходімо убиймо його і матимемо його спадщину;
39 і схопивши його, викинули геть із виноградника та вбили.
40 Тож коли прийде господар виноградника, що зробить тим робітникам?
41 Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які віддаватимуть його плоди вчасно.

Книга пророка Єзекеїля 1. 1-20

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п’ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
2 П’ятого дня місяця, це п’ятий рік полону царя Єгоякима,
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
5 А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
6 І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.
7 А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
9 їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.
10 А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.

Книга пророка Моісея. Вихід 1. 1-20

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім’я Шіфра, а ім’я другій Пуа,
16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.

Книга праведного Йова 1. 1-12

1 Був чоловік у країні Уц, на ім’я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
2 І народилися йому семеро синів та три дочки.
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п’ять сотень пар худоби великої, і п’ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
4 А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
7 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.
8 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.
9 І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?
10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
12 І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.

Від Матфія святого Євангелія читання. Мф. 24. 3-35

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?
4 Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!
5 Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.
6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.
7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.
8 А все це початок терпінь породільних.
9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.
10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.
11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.
12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.
13 А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!
15 Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
18 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.
22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.
24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.
25 Оце Я наперед вам сказав.
26 А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!
27 Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.
28 Бо де труп, там зберуться орли.
29 І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.
32 Від смоковниці навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
33 Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!
34 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
35 Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!

Великий понеділок. Господь пробачить наші падіння, але не потерпить лукавства та життя без плода добрих справ. Протоієрей Сергій Ющик.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.