Велика П’ятниця. Страсні Євангелія

Страсна П’ятниця, день, в який Господь наш Іісус Христос пройшов через неправедне засудження, приниження, страшні тортури і знущання, Розп’яття та Страждання на Хресті, і, зрештою, через смерть на ньому за кожного з нас.

Страсні Євангелія:

  1. Прощальна бесіда Спасителя з учнями і Його первосвященницька молитва за них: Ін. 13:31-38, 14-17, 1-26.
  2. Взяття Спасителя в саду Гефсиманському; Господь у первосвященика Анни: Ін. 18:1-28.
  3.   Спаситель у первосвященика Каяфи і зречення Петра: Мф. 26:57-75.
  4. Господь на суді у Пилата: Ін. 18:28-40, 19:1-16.
  5. Розпач Іуди, нові страждання Господа у Пилата і засудження Його на розп’яття: Мф. 27:3-32.
  6. Ведення Господа на Голгофу і Його хресні страждання: Мк. 15:16-32.
  7. Продовження розповіді про хресні страждання Господа, чудесні знамення, що супроводжували Його смерть: Мф. 27:34-54.
  8. Молитва Спасителя на хресті і каяття розсудливого розбійника: Лк. 23:32-49.
  9. Слова Господа з хреста до Богородиці і апостола Іоанна; оповідь про смерть Спасителя і прободіння списом: Ін. 19:25-37.
  10. Зняття тіла Господа з хреста: Мк. 15:43-47.
  11. Участь Никодима і Йосипа в похованні Спасителя: Ін. 19:38-42.
  12. Варта і камінь біля гробу Спасителя: Мф. 27:62-66.

Євангелія з чина Святих і спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа

1. Євангеліє

Від Іоанна святого Євангелія читання.

  1. Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
  2. Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
  3. Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами!
  4. Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
  5. Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!
  6. Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
  7. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
  8. А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти?
  9. Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
  10. Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу?
  11. За Тебе я душу свою покладу!
  12. Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою?
  13. Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене…
  1. Нехай серце вам не тривожиться!
    Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
  2. Багато осель у домі Мого Отця;
    а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
  3. А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
  4. А куди Я йду дорогу ви знаєте.
  5. Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш;
    як же можемо знати дорогу?
  6. Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя.
    До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
  7. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця.
    Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
  8. Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
  9. Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене?
    Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
  10. Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені?
    Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
  11. Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені!
    Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
  12. Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
  13. І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
  14. Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
  15. Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
  16. І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
  17. Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його.
    Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
  18. Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
  19. Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
  20. Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
  21. Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене.
    А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об́явлюсь йому Сам.
  22. Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об́явитися маєш, а не світові?
  23. Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
  24. Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів.
    А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
  25. Говорив це Я вам, бувши з вами.
  26. Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім́я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
  27. Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!
    Я даю вам не так, як дає світ.
    Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
  28. Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас.
    Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
  29. І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
  30. Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
  31. та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю.
    Уставайте, ходім звідсіля!
  1. Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.
  2. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
  3. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
  4. Перебувайте в Мені, а Я в вас!
    Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.
  5. Я Виноградина, ви галуззя!
    Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
  6. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне.
    І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.
  7. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
  8. Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
  9. Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас.
    Перебувайте в любові Моїй!
  10. Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
  11. Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
  12. Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
  13. Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
  14. Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
  15. Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить.
    А вас назвав друзями Я, бо Я вам об́явив усе те, що почув від Мого Отця.
  16. Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
  17. Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
  18. Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
  19. Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би.
    А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.
  20. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого.
    Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть;
    як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.
  21. Але все це робитимуть вам за Ім́я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
  22. Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
  23. Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
  24. Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха.
    Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.
  25. Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
  26. А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
  27. Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
  1. Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
  2. Вас виженуть із синагог.
    Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
  3. А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
  4. Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година.
    Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.
  5. Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
  6. Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
  7. Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас.
    А коли Я піду, то пошлю вам Його.
  8. А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
  9. тож про гріх, що не вірують у Мене;
  10. а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
  11. а про суд, що засуджений князь цього світу.
  12. Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
  13. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
  14. Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
  15. Усе, що має Отець, то Моє;
    через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
  16. Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
  17. А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?…
  18. Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром?
    Про що каже, не знаємо…
  19. Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
  20. Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти.
    Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
  21. Журиться жінка, що родить, бо настала година її.
    Як дитинку ж породить вона, то вже не пам́ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ…
  22. Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
  23. Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте.
    Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
  24. Не просили ви досі нічого в Ім́я Моє.
    Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
  25. Оце все Я в притчах до вас говорив.
    Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.
  26. Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
  27. бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
  28. Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов.
    І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.
  29. Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
  30. Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав.
    Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!
  31. Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
  32. Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете…
    Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
  33. Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені.
    Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
  1. По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
  2. бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
  3. Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
  4. Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
  5. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
  6. Я Ім́я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав.
    Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
  7. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
  8. бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
  9. Я благаю за них.
    Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
  10. Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
  11. І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе.
    Святий Отче, заховай в Ім́я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
  12. Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
  13. Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
  14. Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
  15. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
  16. Не від світу вони, як і Я не від світу.
  17. Освяти Ти їх правдою!
    Твоє слово то правда.
  18. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
  19. А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
  20. Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
  21. щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
  22. А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
  23. Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
  24. Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
  25. Отче Праведний!
    Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я.
    І пізнали вони, що послав Мене Ти.
  26. Я ж Ім́я Твоє їм об́явив й об́являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!…
  1. Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2. Євангеліє

Від Іоанна святого Євангелія читання.

  1. Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
  2. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
  3. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
  4. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
  5. Йому відповіли: Ісуса Назарянина.
    Він говорить до них: Це Я…
    А стояв із ними й Юда, що видав Його.
  6. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали…
  7. І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте?
    Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
  8. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я…
    Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
  9. щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
  10. Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому.
    А рабу на ім́я було Малх.
  11. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча!
    Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
  12. Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв́язали Його,
  13. і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
  14. Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
  15. А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом.
    Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
  16. А Петро за ворітьми стояв.
    Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
  17. І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?
    Той відказує: Ні!
  18. А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод.
    І Петро стояв із ними та грівся.
  19. А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
  20. Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав.
    Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
  21. Чого ти питаєш Мене?
    Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив.
    Отже, знають вони, про що Я говорив.
  22. А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
  23. Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле;
    коли ж добре, за що Мене б́єш?
  24. І відіслав Його Анна зв́язаним первосвященикові Кайяфі.
  25. А Симон Петро стояв, гріючись.
    І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його?
    Він відрікся й сказав: Ні!
  26. Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
  27. І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї…
  28. А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій.
    Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

3. Євангеліє

Від Матфія святого Євангелія читання.

  1. А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
  2. Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
  3. А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
  4. і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило.
    Аж ось накінець з́явилися двоє,
  5. і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
  6. Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
  7. Ісус же мовчав.
    І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
  8. Промовляє до нього Ісус: Ти сказав…
    А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
  9. Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив!
    Нащо нам іще свідки потрібні?
    Ось ви чули тепер Його богозневагу!
  10. Як вам іздається?
    Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
  11. Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
  12. і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?…
  13. А Петро перед домом сидів на подвір́ї.
    І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
  14. А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш…
  15. А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
  16. І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!…
  17. Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
  18. Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка!
    І заспівав півень хвилі тієї…
  19. І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
    І, вийшовши звідти, він гірко заплакав…

4. Євангеліє

Від Іоанна святого Євангелія читання.

  1. А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій.
    Був же ранок.
    Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
  2. Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
  3. Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
  4. А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його.
    Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
  5. щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
  6. Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
  7. Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
  8. Пилат відповів: Чи ж юдеянин я?
    Твій народ та первосвященики мені Тебе видали.
    Що таке Ти вчинив?
  9. Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього.
    Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям.
    Та тепер Моє Царство не звідси…
  10. Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар?
    Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я.
    Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду.
    І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
  11. Говорить до Нього Пилат: Що є правда?
    І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
  12. Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху.
    Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
  13. Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву!
    А Варавва був злочинець.
  1. От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
  2. Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
  3. і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
    І били по щоках Його…
  4. Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
  5. І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі.
    А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
  6. Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни!
    Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
  7. Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
  8. Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
  9. і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти?
    Та Ісус йому відповіді не подав.
  10. І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене?
    Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп́ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
  11. Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було;
    тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав…
  12. Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти!
    Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
  13. Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
  14. Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої.
    І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
  15. Та вони закричали: Геть, геть із Ним!
    Розіпни Його!
    Пилат каже до них: Царя вашого маю розп́ясти?
    Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
  16. Ось тоді він їм видав Його, щоб розп́ясти…
    І взяли Ісуса й повели…

5. Євангеліє

Від Матфія святого Євангелія читання.

  1. Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
  2. та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши.
    Вони ж відказали: А нам що до того?
    Дивись собі сам…
  3. І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився…
  4. А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
  5. А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
  6. чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
  7. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
  8. і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
  9. Ісус же став перед намісником.
    І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
    Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
  10. Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
  11. Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
  12. А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
  13. Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в́язня одного, котрого хотіли вони.
  14. Був тоді в́язень відомий, що звався Варавва.
  15. І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
  16. Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
  17. Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього…
  18. А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
  19. Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?
    Вони ж відказали: Варавву.
  20. Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?
    Усі закричали: Нехай розп́ятий буде!…
  21. А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив?
    Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп́ятий буде!
  22. І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його!
    Самі ви побачите…
  23. А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!…
  24. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп́ятий був.
  25. Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
  26. І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
  27. І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його.
    І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
  28. І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били…
  29. А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його.
    І повели Його на розп́яття.
  30. А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

6. Євангеліє

Від Марка святого Євангелія читання.

  1. Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
  2. І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
  3. І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
  4. І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього.
    І навколішки кидалися та вклонялись Йому…
  5. І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його.
    І Його повели, щоб розп́ясти Його.
  6. І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
  7. І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
  8. І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
  9. І Його розп́яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
  10. Була ж третя година, як Його розп́яли.
  11. І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
  12. Тоді розп́ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
  13. І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
  14. А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак!
    Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
  15. зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
  16. Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
  17. Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували.
    Навіть ті, що разом із Ним були розп́яті, насміхалися з Нього…

7. Євангеліє

Від Матфія святого Євангелія читання.

  1. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
  2. дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
  3. А розп́явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
  4. І, посідавши, стерегли Його там.
  5. І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
  6. Тоді розп́ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
  7. А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
  8. і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе!
    Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
  9. Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
  10. Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
    Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
  11. Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому.
    Бо Він говорив: Я Син Божий…
  12. Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп́яті.
  13. А від години шостої аж до години дев́ятої темрява сталась по цілій землі!
  14. А коло години дев́ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані?
    цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?…
  15. Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
  16. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
  17. Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
  18. А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав…
  19. І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
  20. і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
  21. а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із́явились.
  22. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

8. Євангеліє

Від Луки святого Євангелія читання.

  1. І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
  2. А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп́яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
  3. Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!…
    А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
  4. А люди стояли й дивились…
    Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
  5. І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
  6. і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
  7. Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
  8. А один із розп́ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос?
    То спаси Себе й нас!
  9. Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
  10. Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
  11. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
  12. І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
  13. Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев́ятої…
  14. І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє…
  15. І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!
    І це прорікши, Він духа віддав…
  16. Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
  17. І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався…
  18. Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це…

9. Євангеліє

Від Іоанна святого Євангелія читання.

  1. Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
  2. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
  3. Потім каже до учня: Оце мати твоя!
    І з тієї години той учень узяв її до себе.
  4. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
  5. Тут стояла посудина, повна оцту.
    Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
  6. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!…
    І, голову схиливши, віддав Свого духа…
  7. Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп́ятим, і зняти.
  8. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп́ятий з Ним був.
  9. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
  10. та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
  11. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його;
    і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
  12. о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
  13. І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

10. Євангеліє

Від Марка святого Євангелія читання.

  1. прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
  2. А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти.
    І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп́ятий помер.
  3. І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
  4. А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений.
    І каменя привалив до могильних дверей.
  5. Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

11. Євангеліє

Від Марка святого Євангелія читання.

  1. Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти.
    І дозволив Пилат.
    Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
  2. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
  3. Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
  4. На тім місці, де Він був розп́ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
  5. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

12. Євангеліє

Від Матфія святого Євангелія читання.

  1. А наступного дня, що за п́ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
  2. і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
  3. Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес!
    І буде остання обмана гірша за першу…
  4. Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
  5. І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.