Діяння святих апостолів
4. 13-22
13 Бачачи відвагу Петра й Івана, пізнавши, що це люди невчені й прості, – дивувалися; знали ж їх, що були з Ісусом.
14 І бачачи оздоровленого чоловіка, що стояв з ними, не мали нічого закинути.
15 Наказавши їм вийти з синедріону, радилися між собою,
16 кажучи: Що зробити нам з цими людьми? Бо ж через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, що живуть у Єрусалимі, – і не можемо того заперечити.
17 Але щоб більше не поширювалося між народом, заборонімо [під загрозою] їм далі говорити про це ім’я нікому з людей.
18 Покликавши їх, наказали більше не говорити й не навчати в ім’я Ісуса.
19 Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом радше слухати вас, ніж Бога?
20 Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули!
21 Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знайшовши, щоб покарати їх, – через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
22 Бо чоловік, з яким сталося це чудо видужання, мав понад сорок років.
Від Іоанна святого Євангелія читання
5. 17-24
17 Ісус же відповів їм: Мій Батько дотепер творить – і я творю.
18 Отже, юдеї ще більше хотіли його вбити, – не тільки за те, що порушував суботу й що Бога називав своїм Батьком, роблячи себе рівним Богові.
19 Відповідав Ісус і говорив їм: Щиру правду, щиру кажу вам: Син не може робити нічого сам від себе, лишень те, що бачить, як Батько робить; що він робить, – те й Син також робить.
20 Бо Батько любить Сина і показує йому все, що сам робить; і покаже йому справи ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
21 Отож, як Батько воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, – оживляє.
22 Бо Батько не судить нікого, але дав Синові весь суд,
23 аби всі шанували Сина, як шанують Батька. Хто не шанує Сина, той не шанує і Батька, який його послав.
24 Щиру правду, щиру кажу вам, що хто слухає моє слово і вірить у того, що послав мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов від смерти до життя.
Тлумачення Євангельского читання
