Святі рівноапостольні Константин та Олена

Константин днесь, с материю Еленою, Крест являют всечестное древо, всех убо иудеов посрамление суще, оружие же на противныя верных царей: нас бо ради явися знамение велие и во бранех грозное.
Кондак святим рівноапостольним Констянтину і Єлені

Сьогодні Православна Церква молитовно святкує пам’ять святих рівноапостольних царя Констянтина і матері його цариці Олени. За заслуги та ревність у поширенні християнської віри Констянтина Великого з його матір’ю Оленою назвали святими царями рівноапостольними, тобто рівними апостолам.

Величезна Римська імперія була у той час розділена на Західну і Східну, на чолі яких були два самостійні імператори, що мали співправителів, одним з яких у Західній половині і був батько імператора Констянтина – Констанцій Хлор. Він управляв Галлією і Британією. В 306 році Констанцій помер і воїни обрали імператором його сина – 32 річного цезаря Констянтина.

Але в інших областях західних правил користолюбний Максентій. У 312-у році піддані Максентія, не маючи сил терпіти його утиски, стали просити Констянтина позбавити їх від тирана. Констянтин пішов війною на Максентія, і коли він наближався до Риму, раптом, серед дня, він та його військо побачили на небесах Хрест. Тієї ж ночі Констянтину з’явився у видінні Сам Христос і повелів йому зробити прапор на зразок хреста і зобразити хрест на зброї, щитах і шоломах воїнів…

Констянтин, здобувши блискучу перемогу над Максентієм, став повновладним правителем Західної частини Римської імперії. У 313 році він видав Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли став єдиним імператором всієї Римської імперії – розширив закон Міланського едикту про свободу християнського віросповідання на всю імперію. Після трьохсотлітнього гоніння на Церкву Христову, християни вперше дістали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа.

Відмовившись від поганської віри, імператор залишив Рим і встановив столицю на сході імперії – у місті Візантії, яке перейменували на Константинополь. Імператор Констянтин був переконаний, що лише християнство може об’єднати велику різнорідну Римську імперію. Він всіляко підтримував Христову Церкву, турбувався про духовенство, повертав із заслання християн, давав їм пільги, звільнив від данин храми Божі. Сам же давав великі пожертвування на будівництво храмів.

Але язичники, єретики та розкольники продовжували хвилювати християнську Церкву. Найбільшого горя для Церкви принесла єресь Арія, яка не визнавала Божества Іісуса Христа. Для осудження цієї єресі Констянтин скликав Перший Вселенський собор 325 року в місті Нікеї. Собор єресь засудив, а щоб у майбутньому не виникало суперечок, склав Символ Віри, в якому є слова «Єдиносущний Отче». Після Нікейського собору святий Констянтин продовжував активну діяльність на користь Церкви.

Завдяки турботам імператора було віднайдено Хрест Господній. Для цієї святої справи Констянтин направив у Єрусалим свою матір царицю Єлену, виділивши для цього великі кошти. Зусиллям цариці Єлени, турботами Єрусалимського патріарха Макарія, з Божою допомогою в 326 році було знайдено Животворящий Хрест Господній, на якому був розіп’ятий Господь наш Іісус Христос.

Частину святого хресного дерева вона взяла з собою і вручила імператору Констянтину, при цьому роздавала щедру милостиню убогим, хворим і немічним, влаштувала розкішну трапезу, на якій сама прислуговувала біля гостей.

Перебуваючи в Палестині, цариця Єлена потурбувалась звільнити і очистити всі місця, які були пов’язані з життям Іісуса Христа і Його Пречистої Матері. На цих святих місцях вона почала будувати храми. Над печерою Гробу Господнього сам імператор Констянтин збудував величний храм на честь Воскресіння Христового.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.