Віра

Істинна віра здатна творити чудеса.

Істинна віра приємна для Бога і спасительна для нас. Ми виховані в православній вірі, але її, як дар Божий, потрібно берегти, зігрівати й примножувати. Однієї віри, без істинно християнського життя, недостатньо, слід показувати свою віру в справах і справами свідчити про свою віру.

У Капернаумі римський сотник просив Господа, щоб Господь зцілив його слугу. Господь сказав йому: “Я прийду і зцілю його” (Мф. 8, 7). Сотник же впав до ніг Христа і відповідав: “Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово і видужає слуга мій”. (Мф. 8, 8).

Поведінка сотника свідчить про його щиру і тверду віру в Божественну могутність Христа Спасителя. Сотник, язичник, мав таку віру, якої не було в іудеїв. Це відзначив Господь: “Істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри” (Мф. 8, 10). “І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі” (Мф. 8, 13).

Істинна віра здатна творити чудеса. Істинна віра приємна для Бога і спасительна для нас. Ми виховані в православній вірі, але її, як дар Божий, потрібно берегти, зігрівати й примножувати.

Однієї віри, без істинно християнського життя, недостатньо, слід показувати свою віру в справах і справами свідчити про свою віру.

Які ж переваги дає нам істинна віра? Хто істинно вірує в Бога Отця, Вседержителя і Провидця, той переконаний, що його життя, отримане від Бога, завжди в руках Божих, що все посилається Богом, на Котрого потрібно покладати свою надію.

Хто вірує в Бога, той переконаний, що, де б він не був і що б не робив, завжди робить перед очима всюдисущого і всевидящого Бога, Який знає всі наші помисли. Така людина прагне будувати своє життя так, щоб не образити величі Божої та Його святості. Така людина завжди охороняє душу свою страхом Божим, не відважується діяти проти совісті і закону Божого, хоч би й загрожували б їй привабливі різноманітні спокуси й випробування.

Хто вірує в Сина Божого, Котрий втілився заради нас і нашого спасіння, хто пам’ятає, що прощення гріхів заслужене хресною смертю Господа, той боїться смертоносної отрути гріха, любить Бога й намагається провадити побожне життя, згідне з Його святою волею.

Хто вірує в Духа Святого, Животворящого Господа, той буде уникати всякої скверни, пам’ятаючи слова апостола: “Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе у вас? Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог”(1 Кор. 3,16-17).

Хто вірує в єдину соборну й апостольську Церкву, той буде слухатися її у всьому, жити її життям, виконувати її веління, шанувати її Богом встановлену ієрархію.

Хто вірує в життя вічне, той, живучи на землі, готує себе для неба, користуючись земними благами, примножує духовні скарби.

Господь похвалив віру сотника і нагородив його, одним словом зціливши його слугу. Будемо вдячні Господу за те, що Він дав спасительний дар віри і з нею численні блага. За вірою нашою тепер, як і в давні часи, Господь творить чудеса і в самих віруючих і за вірою їх, чудодіє в інших людях. Будемо твердо триматися нашої віри во Христа, щоб почути слова Спасителя: “Як вірував ти, нехай буде тобі” (Мф. 8, 13). Амінь.

Проповідь в неділю 4-ту після П’ятдесятниці

Блаженнійший Митрополит Володимир